Залежність від Китаю: як Європа рятує економіку від дефіциту рідкісноземельних металів
Сучасні технології, від електрокарів до оборонних систем, опинилися під загрозою через тотальну залежність Заходу від одного авторитарного гравця. Аби уникнути катастрофічних збитків та сировинного шантажу, європейські країни змушені терміново змінювати правила гри на ринку.
Як скандинавські країни рятують ситуацію та до чого тут Китай
Європейський Союз намагається зменшити свою критичну залежність від китайського імпорту рідкісноземельних металів, які є основою для виробництва електроніки, вітряних турбін та військової техніки. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, потенційні перебої з постачанням можуть завдати світовій економіці удару на 1,5 трильйона доларів, про що пише Bloomberg.
Північний регіон Європи стає головним плацдармом для створення нового ланцюга постачань. Наприклад, у Швеції державна компанія LKAB вже видобуває цінні мінерали як побічний продукт на залізорудній шахті Мальмбергет, що дозволяє суттєво економити на старті. Проте самого лише видобутку недостатньо – Європі доведеться запозичити тактику Китаю та вкладати мільярди у переробні потужності.
На Заході, якщо ми дійсно хочемо виграти боротьбу за цей ланцюг постачань, потрібно думати як Китай, а не лише про саму шахту,
– Елдур Олафссон, генеральний директор компанії Amaroq Ltd, яка веде розвідку в Гренландії.
Скільки це коштуватиме та що означає для споживачів
Для реалізації десятків стратегічних проєктів у межах європейського Закону про критичну сировину знадобиться понад 43 мільярди євро. Ці кошти планують залучити через мікс державних грантів та приватних інвестицій. Хоча ЄС вже виділив фонд на 3 мільярди євро, ці суми поки що значно поступаються фінансовим вливанням Пекіна.
Для звичайних громадян ця боротьба означає не здешевлення товарів, а базову безпеку. Як пояснює генеральний директор Höganäs AB Генрік Агер, головна вигода для споживача полягає у збереженні військової обороноздатності, стабільному енергопостачанні та доступі до звичних благ цивілізації.
Зверніть увагу! Протягом багатьох років західним компаніям було простіше та дешевше імпортувати готову сировину, що створило небезпечну залежність, схожу на газовий зашморг Росії. Наразі Китай контролює близько 60% світового видобутку магнітних рідкісноземельних металів та понад 90% їхньої переробки. Європа вже відчула цей ризик у 2025 році, коли Пекін посилив обмеження на експорт акумуляторних матеріалів, продемонструвавши готовність перетворювати економіку на зброю.
До слова, Китай офіційно призупинив введення додаткового 24-відсоткового мита на американські товари ще на два місяці. Це рішення діятиме до 10 січня наступного року, проте базова ставка у 10% на імпорт зі США залишається чинною.