Що формує такий обмінний курс гривні

Про це написав голова Ради НБУ Богдан Данилишин на своїй сторінці у Facebook.

Читайте також: Стрибки долара та євро: чому не варто панікувати через курс валют

Відповідно до Стратегії монетарної політики НБУ та Основних засад грошово-кредитної політики на 2018 рік та середньострокову перспективу (окрім іншого визначають особливості валютної політики Національного банку України), Національний банк має дотримуватися режиму плаваючого обмінного курсу. Тобто монетарна політика не має спрямовуватися на досягнення певного рівня або діапазону обмінного курсу гривні (її основною метою є низька та стабільна інфляція). Таким чином, обмінний курс залежить насамперед від попиту та пропозиції іноземної валюти на валютному ринку, тобто від ринкових чинників. Однак це не означає, що Національний банк повністю "пішов" з ринку,
– підкреслив експерт.

За його словами, Стратегією та Засадами передбачено, що Національний банк використовуватиме валютні інтервенції з метою:

– накопичення міжнародних резервів;

– упередження різких змін обмінного курсу гривні (як це було минулого тижня, коли Національний банк здійснював інтервенції з продажу іноземної валюти);

– підтримання трансмісії ключової процентної ставки як основного інструменту монетарної політики.

"Що стосується попиту та пропозиції на іноземну валюту, то в цьому контексті доречно розмежовувати готівковий і безготівковий сегменти валютного ринку. Обмінний курс гривні залежить більшою мірою від безготівкового сегменту оскільки обсяг операцій на безготівковому сегменті в рази є більшим, ніж на готівковому. Зокрема, у червні обсяг продажу банками безготівкової іноземної валюти перевищував відповідний показник щодо готівкової валюти у 6 разів, а обсяг купівлі у 4,3 раза", – додає Данилишин.

Водночас він підкреслює, що упродовж останніх років на готівковому сегменті пропозиція іноземної валюти перевищує попит на неї, тобто населення продає більше іноземної валюти, ніж купує, що має зумовлювати укріплення гривні.

Як наголошує представник НБУ, у зв’язку з вищевикладеним визначальним у курсоутворенні гривні є кон’юнктура міжбанківського валютного ринку України.

"Попит і пропозиція іноземної валюти по суті відображають стан економіки країни та її фінансової системи. Так, в України спостерігається дефіцит певних товарів внутрішнього виробництва, який покривається за рахунок купівлі імпортної продукції. Це зумовлює зростання імпорту та відповідно відплив іноземної валюти з країни, що має покриватися надходженнями від експорту. Інакше дефіцит іноземної валюти має покриватися за рахунок припливу іноземної валюти через фінансові операції, що відображаються у фінансовому рахунку платіжного балансу", – переконує експерт.

Водночас він зазначає, що у поточному році зовнішньоекономічна кон’юнктура залишалася сприятливою, оскільки світові ціни на українську експортну продукцію – високі.

Це зумовлювало збільшення експорту товарів і відповідно приплив іноземної валюти в Україну. Однак, зростання світових цін на нафту призвело до збільшення вартісних обсягів імпорту нафтопродуктів і природного газу. Пожвавлення внутрішнього споживчого попиту зумовило зростання імпорту продукції машинобудування. Як наслідок, імпорт товарів за січень – травень 2018 року зріс на 14,3% до 21,1 мільярда доларів США, натомість сальдо поточного рахунку платіжного балансу за січень – травень 2018 року було від’ємним, однак покривалося з надлишком надходженнями за фінансовим рахунком. Таким чином, дефіцит поточного рахунку покривається надходженнями за фінансовим рахунком платіжного балансу,
– констатує голова Ради Нацбанку.

Читайте також: Чому падає гривня та на який курс очікувати

На його переконання, звуження світової торгівлі в тривалій перспективі відобразиться на економіці та валютному ринку України, а що стосується відпливу капіталу з України, то в останні роки наша країна не мала інвестиційного буму, і це, зі свого боку, зумовлює її меншу вразливість до відтоку капіталу та зовнішніх шоків.

"Також необхідно відзначити, що суттєвим джерелом надходження іноземної валюти в Україну залишаються перерахування мігрантів", – підсумував Данилишин.