Тема тижня: Центральний депозитарій - яка форма, який зміст?
В Україні знову обговорюють створення Центрального депозитарію цінних паперів.
У державі вже давно визначилися з тим, що його створення необхідне, однак фахівці дотепер сперечаються, кому і як його створювати, а також у якій формі йому існувати. У Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку переконані, що на початковому етапі створення нової структури необхідна участь держави, але згодом її частка може бути зменшена.
"Об'єктом часто рейдерських дій була саме державна власність, державні пакети акцій, тому напевно було б не правильним дати можливість державі як основному акціонерові в країні в течії якогось часу брати участь в депозитарії для того щоб забезпечити захист своїх прав та інтересів як акціонера", - каже голова ДКЦПФР Дмитро Тевелєв.
До того ж, учасники ринку погоджуються з розмежуванням функцій обліку цінних паперів і проведення розрахунків та клірингу. Поділ має бути проведений з метою мінімізації ризиків. Установа, що займатиметься обліком прав власності, не має зазнавати жодних додаткових фінансових ризиків, зауважують чиновники.
″Оскільки ми одні з найбільших акціонерів ВДЦП, ми природно підтримуємо цю структуру, тому що НБУ вже вклав немало коштів і вони повинні бути захищені, тому ми наполягали на розділенні обліку і клірингу″, - каже перший заступник голови НБУ Юрій Колобов.
Водночас, міжнародні фахівці переконані, що участь держави у створенні центрального депозитарію має бути зведена до мінімуму, крім того, держава не повинна фінансувати цей процес. Адже навіщо державі права власності у депозитарії, якщо у неї є достатньо регуляторних важелів для забезпечення захисту прав інвесторів, зауважують експерти.
"Наявність вже двох функціонуючих депозитаріїв з участю і представників держави, і представників ринку - на цьому етапі частка держави повинна бути мінімальна, тобто держава може виступати міноритарним акціонером, велика частка власності повинна належати учасникам ринку", - каже старший фінансовий спеціаліст Світового банку Анжела Пригожина.
″Мені як учаснику ринку напевно ближче позиція, що в кінцевому етапі держава не повинна мати контролю, але я готовий погодиться з тим, що на першому етапі це може бути швидшим і оперативним рішенням для досягнення тієї мети, яка ставиться при створенні депозитарію″, - каже генеральний директор ІК "Трійка-діалог "Україна" Артемій Єршов.
Зауважимо, наразі в Україні працюють два депозитарії - Національний депозитарій України, головним акціонером якого є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, та Всеукраїнський депозитарій цінних паперів, одним з власників якого є Нацбанк. Обидві установи паралельно працюють на ринку, конкурують і конфліктують. Доля НДУ на фондовому ринку складає порядку 60%, тоді як у ВДЦП - близько 40%.