Комунальний шок: чому в малих містах вода утричі дорожча, ніж у мегаполісах
- Тарифи на воду у малих містах України можуть бути втричі вищими, ніж у великих, через місцеве регулювання та витрати.
- Уряд намагається стримувати зростання тарифів під час війни, проте значні регіональні відмінності залишаються, зокрема через зношеність мереж та вартість електроенергії.
Комунальні тарифи в Україні дедалі більше різняться залежно від міста чи громади. Хоча ціни на газ і електроенергію встановлюють на загальнодержавному рівні, значну частину платіжок формують місцеві тарифи – передусім на водопостачання, водовідведення та утримання житлового фонду. Саме вони можуть відрізнятися у кілька разів залежно від регіону.
Від чого залежать тарифи на воду?
Проте уряд намагається стримувати можливе зростання тарифів на період воєнного стану. Зокрема, прем'єр-міністерка Юлія Свириденко наприкінці 2025 року заявила, що уряд звернувся щодо цього до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).
Читайте також: Українцям можуть скасувати субсидії: що негативно впливає на отримання виплати
Кабмін попросив НКРЕКП про відтермінування запланованих тарифних змін.
Наша позиція чітка: в умовах війни люди не повинні відчувати додаткового фінансового тиску,
– зазначила Свириденко.
Тобто посадовиця закликала залишити вартість водопостачання для населення на рівні 2022 року. Однак тут варто врахувати те, що НКРЕКП встановлює тарифи не для всієї України, а лише для великих міст, а от для містечок і селищ вартість прораховує міська влада.
Тому у різних регіонах України вже давно фіксують значну різницю у вартості комунальних послуг. Найбільше відмінності помітні саме у сфері водопостачання та водовідведення, де тарифи встановлює або погоджує регулятор з урахуванням витрат конкретних водоканалів. За даними моніторингу НКРЕКП, у першому кварталі 2025 року рівень оплати послуг водопостачання і водовідведення становив у середньому 88% від нарахованої вартості. При цьому за водопостачання споживачі сплатили приблизно 84% рахунків, а за водовідведення – 95%.
Рівень оплати за воду / Дані НКРЕКП
Як наслідок, через не 100%-ву оплату зростає і заборгованість. Загальний борг споживачів за послуги водопостачання та водовідведення за підсумками першого кварталу 2025 року досяг 12,85 мільярда гривень, збільшившись за три місяці приблизно на 0,8 мільярда гривень. Найбільша частка боргів припадає на населення – 7,86 мільярда гривень або 61% усіх заборгованостей. Решта припадає на підприємства теплопостачання, оптових споживачів та інші організації.
Борги за воду за категоріями / Дані НКРЕКП
У структурі тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення найбільшу частку витрат становлять електроенергія та оплата праці працівників комунальних підприємств. За даними НКРЕКП, у тарифі на водопостачання приблизно 35% припадає на електроенергію, 32% – на заробітну плату з відрахуваннями, а ще 33% – на інші витрати, серед яких ремонт мереж, реагенти для очищення води та амортизація обладнання. У тарифі на водовідведення структура дещо інша: 41% становить оплата праці, 34% – електроенергія, і близько 25% – інші витрати підприємств.
Структура витрат на послуги водопостачання та водовідведення / Дані НКРЕКП
Де вода найдорожча?
Попри спроби уряду стримувати зростання тарифів, реальна вартість води у різних містах суттєво відрізняється. У невеликих громадах вона часто значно вища, ніж у великих містах. Зокрема, першість, згідно з Комунальним кабінетом абонента, посідає Багачеве Черкаської області – там вартість метра кубічного води для населення наразі 129,76 гривні. На другому місці Козелець (Чернігівська область), де водопостачання разом з водовідведенням сягає 123,60 гривні за кубометр. А замикає трійку лідерів Заставна (Чернівецька область) – 111,42 гривні за кубометр.
Серед інших населених пунктів із високими тарифами на воду можна виділити Новодністровськ – 110 гривень, Христинівку – там водопостачання для населення вартує 108,6 гривні. Далі йде Острог – 99,72 гривні, Кіцмань – 95,81 гривні, Канів – 94,02 гривні, Українка – 89,78 гривні і Дубно – 76,74 гривні. Як бачимо, у деяких з них сумарна вартість водопостачання і водовідведення перевищує 90 гривень за кубометр, що майже у три рази більше, ніж у великих містах.
Через таку велику різницю люди часто звертають увагу на закон президента “Про мораторій на підвищення цін на газ та тепло”, який блокує підвищення тарифів на деякі комунальні послуги.
Однак цей закон діє лише на комунальні тарифи газопостачання, електроенергії та централізованого опалення. Утримання будинків й водопостачання не входить у цю "заборону", а тому комунальні підприємства, які не підпорядковуються НКРЕКП, мають право піднімати цінник, відповідно до витрат громади.
Де вода найдешевша?
Натомість у найбільших містах країни тарифи традиційно нижчі. Наприклад, у Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі та Львові загальна вартість водопостачання та водовідведення коливається приблизно в межах 25 – 35 гривень за кубометр. Це пояснюється ефектом масштабу: великі водоканали мають сотні тисяч або навіть мільйони абонентів, тому витрати на утримання системи розподіляються між більшою кількістю споживачів.
Чому різниця між містами така велика?
Регіональні відмінності можна пояснити кількома ключовими факторами. Насамперед це зношеність водопровідних мереж, які у багатьох містах були збудовані ще у 1960 – 1980-х роках. Через це значні втрати води у трубопроводах, які в деяких містах перевищують 30 – 40%, змушують водоканали закладати додаткові витрати у тариф.
Ще один важлива деталь – вартість електроенергії, адже водопостачання є енергоємною галуззю. Робота насосних станцій, очищення води та транспортування стоків потребують значних енергетичних ресурсів. Крім того, у малих громадах кількість споживачів значно менша, ніж у мегаполісах, тому витрати підприємств розподіляються на меншу базу платників.
У результаті вода для українців має різну ціну – іноді в прямому сенсі. І навіть попри спроби уряду стримувати тарифи під час війни, для багатьох домогосподарств комунальні платіжки залишаються відчутним фінансовим тягарем.