Нафта рекордно дешевшає, а бензин в Україні – ні: чому так
Падіння нафтових котирувань на світових біржах, на жаль, не призводить до зниження вартості пального в Україні. Чому так відбувається – читайте в ексклюзивному матеріалі 24 каналу.
Падіння нафтових котирувань на світових біржах не призводить до зниження вартості нафтопродуктів на кордоні України. Відбувається це зокрема через очікування зростання цін напередодні запровадження нафтового ембарго проти росії, стверджує експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.
Зверніть увагу Незамінна платформа: як торгувати криптовалютою ефективно
А проте, не виключає він, якщо нафтові ціни протримаються на рівні близько 90 доларів за барель ще зо два тижні, то ціни на автозаправках в Україні теж можуть почати знижуватися.
У всьому винні спекулянти
Нафтові ж ціни залежатимуть від обсягів притоку / відтоку спекулятивного капіталу на світові біржі. За твердженням співрозмовника 24 каналу, зараз нафтові котирування не визначаються економічними чинниками. Вони визначаються саме спекулятивними складовими. Десь третина в ціні нафти зараз – це військова премія, встановлена фінансовими спекулянтами.
Реальна вартість нафти як була на рівні 40 – 50 доларів за барель, так і залишається на цьому рівні. Але світові уряди чомусь закривають очі на той факт, що вартість інфраструктурних товарів прив’язана фактично до спекулятивних торгівельних площадок.
Від цього отримують надприбутки різноманітні фінансові установи на кшталт JPMorgan, Citibank, Goldman Sachs тощо. Ця ситуація вигідна експортерам нафти, тій же Саудівській Аравії чи росії. Спекуляції створюють можливості для продажу реальної нафти за завищеними цінами, прив’язаними до спекулятивних котирувань.
Чому бідний – бо дурний
Враховуючи той факт, що в Україні зараз немає внутрішнього виробництва нафтопродуктів, що закуповувати їх доводиться за імпортними контрактами, а закупівлі відбуваються нерегулярно, – очікувати, що трейдери в Україні діятимуть так, як їхні колеги в Західній Європі, не варто.
Треба розуміти, що у трейдерів немає жодного інтересу в зниженні цін. Контролю з боку держави немає: ані контролю цін, ані контролю якості нафтопродуктів. І навіть податки трейдери не платять, окрім 7% ПДВ. А альтернативи нафтопродуктам немає. Тому пальне все одно купуватимуть, за будь-якими цінами,
– стверджує Геннадій Рябцев.
В Україні не варто очікувати обвального зниження цін нафтопродуктів, особливо враховуючи небезпеки, які нас очікують уже з середини осені. Основна небезпека – зменшення пропозиції на закордонних ринках, де традиційно закуповуються українські нафтотрейдери. Наші трейдери не мають ні довгострокових, ні навіть середньострокових контрактів з виробниками нафтопродуктів. Вони закуповують просто на електронних торгівельних майданчиках. Тобто, українські трейдери не мають жодних наперед зарезервованих обсягів палива на той випадок, якщо обсяги пропозиції зменшаться.
А зменшитись вони можуть через те, що з 5 грудня запроваджується повне ембарго на російську нафту. Європа припиняє купувати російську сировину, яка постачається морським шляхом. Крім того, припиняють закупівлю трубопровідної російської нафти Німеччина і Польща. На європейському ринку залишиться лише та російська нафта, яка постачається на заводи Угорщини, Словаччини та Чехії, а також та нафта, яка постачається морським шляхом на заводи Хорватії та Болгарії. Ці заводи, за умовами ембарго, позбудуться можливості експортувати нафтопродукти. Вони зможуть постачати пальне лише на внутрішній ринок.
До теми Податки та акцизи у 2023 році: що зміниться
Крім того, внаслідок обмеження закупівлі російського газу вже зараз починається активне використання в якості палива мазута і газойля. Виникає ситуація, коли на спотових ринках, де закуповуються українські трейдери, об’єм пропозиції на ці нафтопродукти також зменшиться. Бо європейські заводи задовільнятимуть попит перш за все тих трейдерів, хто має з ними контракти. А те, що залишатиметься, буде продаватись на спотових ринках. І наші трейдери конкуруватимуть за ті партії нафтопродуктів, які залишаться. А це, безумовно, означатиме зростання ціни. І з середини осені криза нестачі палива повернеться на український ринок.
За словами директора "Консалтингової групи А–95" Сергія Куюна, і український, і світовий ринок нафтопродуктів переживає зараз такий період, яких раніше не було. Ніхто напевно не може сказати, що зараз відбувається і чому. Всі можуть коментувати те, що відбулося, але спрогнозувати ніхто нічого не може.
Якщо поглянути на серпневу динаміку нафтових цін, то ми побачимо постійну зміну ціни – спочатку було 100 доларів за барель, потім 90, потім знову 100, і знову 90. Що буде далі – ніхто не знає. Факторів пливу на ціни дуже багато.
Наразі ситуація з цінами на нафту більш-менш стабільна. Схоже, трейдери вже законтрактували необхідні обсяги нафти, замість російської.
Дизельні страхи трейдерів
Основні побоювання трейдерів пов’язані з дизелем. Частка російського дизеля на європейському ринку дуже висока. Чим замінити російський дизель – це зараз основне питання. Йдеться майже про 3 мільйони тонн на місяць. Це дуже великий обсяг. А для українських трейдерів це означає, що ніхто не хоче заключати з ними довгострокові контракти. Ніхто не хоче брати на себе зобов’язання щодо постачання за кордон, не розуміючи, що буде на внутрішніх ринках.
Швидше за все доведеться транспортувати дизель з віддалених регіонів, наприклад з Індії чи арабських країн. Але що означає, наприклад, імпорт з Індії? – В цьому випадку мова йде також про російське пальне, тому що Індія виробляє його з російської нафти. Як бачимо, трохи дивні вийшли санкції проти росії,
– констатує експерт.
Вже зараз ціни на дизпальне дуже високі. Останнім часом ціни на дизпальне йдуть вгору, а на бензин падають. Це все свідчить про високий попит і нестачу дизельного пального на європейському ринку. Таким чином європейські проблеми з газом позначаються зокрема на цінах на нафту і нафтопродукти. Тому що це альтернатива газу.
Українське паливне диво
На внутрішньому ринку палива в Україні зараз період трансформації. Україна зробила неймовірне – побудувала новий ринок за три – чотири місяці. Цього не робив ніхто у світі.
Зараз про це ніхто не говорить – всі вважають, що так і мало бути. Але насправді ми позбулися 100% довоєнних джерел імпорту, і повністю поновили забезпечення цього ринку – але тепер з Європи. Розвернути ринок зі Сходу на Захід – це просто неймовірна річ. А зараз за нами вже розвертається весь європейський континент,
– говорить Сергій Куюн.
Але є тут і свої негативні тенденції. Подолати дефіцит палива на ринку вдалось зокрема й тому, що Україна відмовилась від державного регулювання цін. Це призвело до максимальної активізації ринку. Сьогодні дизелем торгують всі.
В червні в Україні працювало 355 імпортерів дизпального. До війни їх було 70. І це добре. В Україні є розгалужена система джерел постачання, диверсифікована логістика. Ринок працює. Тому, на думку співрозмовника 24 каналу, стверджувати про монополію на ринку чи обмеження конкуренції не доводиться. Це все гарантує об’єктивне ціноутворення і те, що Україна буде з пальним.
Націнки на пальне зараз вищі, ніж були до війни. Але ж треба розуміти, що об’єм ринку зменшився на 30 – 50% в залежності від типу пального. Витрати на утримання інфраструктурних об’єктів, логістика здорожчали, а обсяги ринку впали. Для покриття цих витрат і були підвищені торгові націнки,
– стверджує експерт.
На жаль, серед негативних наслідків активізації ринку на тлі послаблення держрегулювання маємо погіршення якості пального. Нещодавно Інститут споживчих експертиз провів дослідження якості пального. І то – просто жах. Неякісного пального зараз дуже багато, особливо на Сході і Центрі України.