Угорщина виступає за повну заборону: чи можливе введення податку на українське зерно

Думки міністрів розділилися – сусідні країни вимагають запровадити податок на українське зерно, у той час, коли інші держави – члени хочуть продовжити підтримку Києва. Деталі передає кореспондентка 24 Каналу у Брюсселі.

Читайте також: 13-й пакет санкцій ЄС: чи буде у ньому запроваджено ембарго на російський алюміній

Безмитний режим з Україною має залишитися чинним 

Міністри сільського господарства Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини надіслали листа до Єврокомісії із запитом запровадити податок на українське зерно через несправедливу перевагу.

Нагадаємо! Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році ЄС скасував мита на українські товари. 

Аграрний міністр Чехії Марек Виборний виступає за продовження підтримки України. Він припускає, що Комісія продовжить безмитний режим з Україною. Однак Виборний закликає Київ слідувати таким самим умовам торгівлі, які дотримуються й інші держави-члени ЄС.

Ми маємо говорити про однакові умови торгівлі курятиною, наприклад, чи зерном. Для нас неприйнятно, щоб Україна мала інші умови, ніж інші країни-члени. Якщо ми досягнемо таких же умов для України, як для країни-члена, тоді можна говорити про пролонгацію (безмитного режиму – 24 Канал),
– пояснив Виборний. 

Він зазначив, що під умовами має на увазі дотримання стандартів ЄС щодо сумішей, якими годують курчат під час вирощування.

Водночас Міністерка сільського та лісового господарства Фінляндії Сарі Ессайя каже, що важливо зберігати торгівлю з Україною відкритою. За її словами, "надходження від експорту потрібні Україні", а також це важливо і для тих країн, які чекають на зерно. 

Ми повинні розуміти, що насправді це якась потворна гра, яку Росія зараз грає з продовольством, тому що вона не підтримує Чорноморську конвенцію, і це причина по якій українське зерно заблоковано,
– сказала Ессайя. 

Міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес каже, що його держава зацікавлена в експорті української кукурудзи та соняшнику. Він каже, що питання експорту нині є політичним. 

Перш за все ми зацікавлені в тому, що першою причиною цих заходів є підтримка України. Україна бореться за свою свободу, яка є нашою свободою, і ми не повинні ослаблювати цю підтримку. Це комерційне питання також має і політичний підтекст, і проблема, яка у нас є, пов’язана із закриттям виходу через Чорне море, тобто Росія використовує їжу як зброю війни,
– сказав Пучадес. 

Угорщина хоче повної заборони зерна 

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що уряд Угорщини не підтримує введення квот та митних тарифів на українське зерно. Будапешт має ще сильнішу позицію – зберегти заборону на імпорт українського зерна та деякої сільськогосподарської продукції до Угорщини. 

Ми хотіли б зберегти цю міру. Ми хочемо захистити свій ринок. Ми хотіли б повернутися до початкової угоди, яка мала забезпечити транзит українського зерна. Але всупереч початковій угоді, українське зерно поширилося на центральноєвропейських ринках, що зруйнувало сільськогосподарські ринки в країнах Центральної Європи,
– сказав Сіярто. 

Він додав, що Будапешт виступає за транзит українського зерна й угорський уряд інвестував у транзит, аби продукція могла йти до тих регіонів, які дійсно її потребують. 

Єврокомісія шукає рішення, але хоче врахувати збентеження держав-членів 

Віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс з економічних питань зазначив, що зараз ЄК працює над продовженням безмитного режиму з Україною ще на рік – до червня 2025 року. Він каже, що Єврокомісія незабаром представить пропозицію щодо цього.

У Брюсселі хочуть надати гарантії безпеки сусіднім країнам, які мають найвищу вразливість до українського зерна. 

Ми повинні враховувати чутливість сільськогосподарських секторів, особливо в сусідніх країнах, які найбільше постраждали. Тож ми шукаємо найкращі способи зробити це, включно з можливістю мати гарантії не лише у випадку занепокоєнь на ринку ЄС у цілому, але й у разі занепокоєнь в одній державі-члені або кількох,
– сказав він. 

Віцепрезидент Єврокомісії додав, що вплив України на сільськогосподарські продукти є нерівномірним по всьому Євросоюзу. Перш за все вплив відчувають сусідні країни. Домбровскіс додав, що вже обговорив це питання з міністрами сільського господарства Польщі та Угорщини. 

Реформування САП 

На питання кореспондентки 24 Каналу, чи будуть міністри обговорювати реформу спільної аграрної політики у світлі розширення, Виборний заявив, що ЄС ще "за крок до цього". За його словами, перш ніж говорити про реформу, міністри мають побачити аналіз потенційного впливу України на САП після її вступу до ЄС. 

Ми маємо побачити аналіз та, який вплив матиме вступ України на наших фермерів. Тоді ми можемо говорити про потенційну реформу САП,
– сказав міністр. 

Міністерка сільського та лісового господарства Фінляндії Сарі Ессая сказала, що з огляду на чинну Спільну аграрну політику розширення ЄС та вступ України й Молдови стане "великим викликом". 

Зауважте! Спільна аграрна політика є однією з найважливіших і найвитратніших сфер діяльності Євросоюзу, на якій втрачають 40% з бюджету Євросоюзу. 

Європейські фермери отримують дотації з цього бюджету за 1 гектар землі. Відповідно, після приєднання Україна може стати найбільшим споживачем цієї фермерської допомоги. Через це у Брюсселі виступають за подальшу реформу САП. 

Санкції проти російського зерна 

ЄС розглядає можливість запровадження санкцій на російську сільськогосподарську продукцію. Міністр аграрної політики Латвії Армандс Краузе заявив, що імпорт російських зернових та продовольчих продуктів до Євросоюзу спонсорує військову машину Росії. Крім того, вжити нові заходи обмеження необхідно і через відсутність санкцій з боку Євросоюзу. 

Коли Росія у 2014 році ввела ембарго на харчові продукти з Євросоюзу, ми не наклали жодних санкцій у відповідь. Але зараз імпорт (з Росії – 24 Канал) зростає. Можливо, зерно навіть крадеться з України, ми не знаємо, звідки воно надходить,
– сказав Краузе напередодні засідання. 

Латвійський міністр зазначив, що щорічно ЄС імпортує з Росії зернові культури на суму у 2,2 мільярда євро. Загалом за імпорт продовольчих товарів Москва отримує близько трьох мільярдів євро від Євросоюзу.  

Навпаки, Краузе пропонує замінити санкційні товари продукцією з України. 

Ми можемо купити всі харчові продукти в Україні, які ми імпортуємо з Росії й це надасть можливість допомогти уряду України фінансувати цю війну проти російської агресії,
– зазначив він.

Також Міністр аграрної політики Латвії додав, що латвійці проти імпорту російських товарів до Європи. Зокрема, це стосується соняшникової олії та інших зернових виробів.