День української писемності та мови 2021: як з’явилося свято, як його святкують та цікавий тест

Українська мова входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Вона поширена, зокрема, у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці.

До теми Радіодиктант національної єдності: оприлюднили деталі та правила участі

Як з’явився День української писемності

Це свято було засновано ще в листопаді 1997 року президентом України Леонідом Кучмою.

Цікаво, що за православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора Літописця – письменника, основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.

Дослідники вважають, що саме з Нестора-літописця починається писемна українська мова. Його перу належать такі відомі роботи: "Повість временних літ", "Житіє святих князів Бориса і Гліба", "Житіє Феодосія Печерського".

Як святкують цей день в Україні

У День писемності та мови традиційно:

• заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
• відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
• стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика (щорічна кількість учасників – понад 5 мільйонів із 20 країн світу);
• покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
• проводять радіодиктант для українців.

Найголовніше – щороку до цього свята проводиться радіодиктант національної єдності. Таку акцію започаткували понад 20 років тому. Всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту, щоб з'ясувати, чи добре знають українську мову та навіть отримати призи.

Важливо Радіодиктант-2021: тема тексту та корисні поради, які допоможуть підготуватися

Зазначимо, що у 2021 році радіодиктант писатиме і читатиме письменник Юрій Андрухович. Захід триватиме з 10:00 до 11:00. Долучитися можуть всіх охочі, а зазвичай переважна більшість учасників акції – школярі, студенти та викладачі.

7 причин, чому варто написати радіодиктант

• Відчуття єдності. Учасники акції пишуть диктант одночасно з багатьма іншими людьми по всьому світу.
• Самоперевірка. Диктант максимально охоплює правила сучасного правопису. Тож після оприлюднення тексту, кожен учасник може перевірити себе.
• Традиція. Приєднатися до щорічного написання радіодиктанту – це нагода започаткувати для себе ще одну чудову традицію й зайвий раз відчувати спектр позитивних емоцій.
• Новий досвід. Це завжди певне відкриття, нова навичка, яка дає враження й відкриває нове розуміння. Досвід письма та робота над помилками – це не лише про грамотність, а й про навичку робити висновки та працювати над покращенням.
• Власний приклад. Участь людини в написанні диктанту єдності показує, як вона ставиться до своєї країни й мови. А власний приклад завжди може стати мотивацією для інших діяти так само.
• Нові знання. Диктант – це цілісний текст, об’єднаний спільною думкою. І нерідко сучасні диктанти несуть багато цікавої інформації.
• Бути грамотним – модно і престижно. Людина ХХІ століття створює дописи в соцмережах, має своє коло читачів, є лідером думок та об’єктом цікавості в певному колі. А грамотність — це така собі рекомендація для людини перед аудиторією, читачами, підписниками.

Правила української мови

З нагоди свята варто згадати кілька основних правил української мови:

• Коли йдеться про вашу участь у змаганнях, слід говорити "беру участь", бо "приймати участь" – це калька.
• Запам'ятайте, що слово "будь ласка" завжди пишеться окремо. Тут не треба дефісу.
• Правильно говорити "протягом дня". Слово "на протязі" означає перебування на різкому струмені повітря, що задуває у щілини.
• Іспит лише "складають", слово "здавати" вживається в інших випадках. Наприклад – здати документи.
• Будівля та будь-що інше можуть бути "розташовані", а не "знаходитися", бо вони не можуть самі себе "знаходити".

А також не треба забувати про новий правопис, який почав діяти з 3 червня 2019 року. Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.

Основні зміни в новому правописі української мови: 

• "И" на початку слова

У проекті нового правопису надається перевага літері "і", однак перед приголосними "н" та "р" можна вживати два варіанти написання: "індик" та "индик", "ирій" та "вирій", "ірод" та "ирод" тощо.

Також, наприклад, пропонується затвердити вживання "и" на початку: дієслова "икати" та іменника "икавка" та похідних від цих слів. У художніх текстах допускатиметься заміна "і" на "и" в кінці слів під час відмінювання: "смерти", "радости".

• Більше "Ґ" у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування "ґ" у, наприклад, іноземних власних назвах, деяких іменах. У прізвищах та іменах людей допускатиметься передавання звука [g] двома способами: як із використанням букви "г" так із використанням "ґ" – і як, наприклад, Гуллівер, і як Ґуллівер.

• Більше "етерів"

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передається літерою "ф": "анафема" – "анатема", "ефір "- "етер", "міф", "міфологія" – "міт" і "мітологія", "Афіни" – "Атени".

• Повернення йотування

Ще один компроміс із правописом 1928 року. Звук [j] у сполученні із голосними буде передаватись буквами "є", "ї", "ю", "я": "проєкт", "проєкція", "траєкторія", "фоє" тощо.

• Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземним частками писати разом (зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс), відтак слова "попмузика", "вебсторінка" "пресконференція" і "експрезидент" писатимуться без дефісу.

• "Пів яблука" та "пів години"

Новий правопис пропонує писати невідмінюваний числівник "пів" (у значенні "половина") окремо: пів Києва, пів яблука, пів години. Разом з "пів" писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: "півострів", "півзахист" або "півоберт", наприклад.

Новий правопис: що змінилося / Інфографіка 24 каналу

Тест, як добре ви знаєте українську мову

Ви готові перевірити власні знання? Тоді стартуємо! Успіху!