Фейсбуком несеться хвиля протесту проти фемінітивів: чи варто їх вживати

19 січня 2023, 21:19
Читать новость на русском

Вкотре фемінітиви спричинили палкі дискусії серед українців – тож протестна хвиля покотилася фейсбуком. Усе почалося із допису Катерини Зінасс, яка боляче сприймає, коли її називають психологинею.

Однак чимало мовознавців заперечують цю ноту протесту і кажуть, що фемінітиви – корисні для української мови. Відтак про те, чому вилучати ці слова у жодному разі з нашої мови не можна, читайте у матеріалі 24 Каналу. 

Читайте Струцлі, прецлі і вушка: колоритні українські слова про різдвяні свята, які ви могли не знати

Чому фейсбуком покотилась протестна хвиля 

Катерина Зінасс у своєму дописі на фейсбуці наголосила: "Я Психолог (!), а не "Психологиня". І вважаю подібні закінчення – сексизмом. Так само і в інших професіях: "Лікар-ка, Професор-ка, Науковиц-я, Журналіст-ка"…

Натомість "По той бік новин" вважає, що витіснення фемінітивів з офіційної мови нівелює активну суспільну роль жінки. При цьому медіа наголошує, що Зінасс собі суперечить, адже 3 серпня 2022 року в одному зі своїх дописів вона рясно вживала такі фемінітиви як "авторка, київська княжна, лікарка, науковиця".


Допис Зінасс / По той бік новин 

Фемінітиви займають чільне місце в українській мові 

Мовознавець Олександр Пономарів свого часу запевняв, що вживання чоловічого роду на позначення жінки суперечить морфолого-синтаксичним нормам української мови. І наголошував, що суфікси, за допомогою яких творяться фемінітиви (-к, -иця, -иня в українській мові та -k, -ini/-yni в польській), є історично закоріненими та продуктивними. Відтак від них утворюється значна кількість нових слів.

Тож Пономарів акцентував, що "продавчиня" звучить краще, ніж "продавщиця", а до слова "фотографиня" можна звикнути. Воно відповідає законам українського словотвору, хоч і звучить незвично.

Що кажуть українські мовознавці та літератори 

До дискусій долучилася українська письменниця Оксана Забужко. Вона вважає, що авторка першого допису – Зіннас – це "чєлаек рюскай культури" і не відчуває, що фемінітиви в українській не просто граматично правильні, а й оцінково нейтральні. На противагу російській, де слово "редакторша" звучить як знецінення".

Якщо ж ви справді вірите, ніби старе галицьке слівце "членкиня" щойно вигадали навіжені феміністки, – це певний знак, що українську мову ви знаєте погано,
– наголосила Забужко.

Зі свого боку експертка з гендерно-чутливої комунікації і редакторка Тетяна Трощинська наголошує: фемінітиви стосуються лише істот.

Українська мова дуже надається до фемінітивів, вони природні історично. "Вчителько моя, зоре світова", – як казав класик,
– уточнює редакторка. 

Також вона додає, що в українській мові щонайменше 13 продуктивних суфіксів, які допомагають творити фемінітиви.

До теми "Лайфхаки для інфлюенсерів без хайпу": про які іншомовні слова краще забути, говорячи про свята

Фемінітиви відомі з найдавніших дописемних часів

Кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української мови Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Марія Брус, яка уклала "Історичний словник фемінітивів української мови", розповідала "Радіо Свобода", що в українській мові фемінітиви відомі з найдавніших дописемних часів, а їхнє функціонування відобразило книгописання – оригінальне й перекладне.

Найдавнішими, за її словами, за походженням були назви жінок індоєвропейського та праслов'янського походження. Зокрема, назви жінок за діяльністю, станом, стосунками, віковими та іншими ознаками. Ці слова й увійшли до текстів перших пам'яток української писемності – "Руської правди" ХІ століття та "Слова о полку Ігоревім" ХІІ століття.

Згодом фемнітиви нікуди не зникали з української мови, а навпаки ставали більш народними, різноманітнішими за формою та поповнювали сторінки словників.

Чи виступає Інститут мовознавства проти фемінітивів 

А от в Інституті мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук України не так давно заявляли про ризики вживання нових фемінітивів. Зокрема, застерігали від творення неприродних слів. На думку співробітників інституту такі слова як "вождиця, ворогиня, математикиня, мерка, політикеса" тощо є насиллям над українською мовою.

Все ж, на думку багатьох мовознавців, фемінітиви на сьогодні займають чільне місце в словотворчих процесах української мови. Зокрема, їх творення жвавішає у час суспільних рухів, як-от після Помаранчевої революції та Революції гідності та початку війни з Росією. 

Тож, як бачимо, фемінітиви – не вороги українській мові і не якісь незрозумілі утворення. Вони – органічна частина нашої мови, яка без цих слів стає біднішою і більш канцелярською.