У львівському училищі студентів змушують платити за практику власні гроші: чи законно це

Анастасія Ільчиняк навчається на третьому курсі училища №29. Вона опановує професію перукаря та майстра манікюру. За її словами, студенти мають платити власні гроші за практику.

Читайте також "Можливо, це помста": ректор КНУ заперечує сексуальний зв’язок зі студентками

Скільки студенти мають платити за практику

Дівчина розповідає, що вона щороку шукає собі місце для виробничої практики, а потім за цю практику ще й повинна заплатити училищу.

На першому курсі це було десь 1000 – 1100 гривень, на другому курсі я платила 1200 і казали, що це мало. Зараз на 3 курсі за манікюр нам сказали, що орієнтовна ціна за один день – 100- гривень, тобто виходить десь 2 – 2,5 тисячі гривень за місяць,
– каже Анастасія Ільчиняк.

Мама Анастасії Тетяна Ільчиняк каже, що практику для доньки знайти важко. Вона шукала навіть серед своїх знайомих і подруг, які мають салони, і вони казали, що їм це не вигідно.

"У соцмережі батьки писали, скільки хто заплатив. Одна мама скинула квитанцію і написала, що 2720 гривень вона перекинула на рахунок, який дали в училищі, і 300 гривень, щоб підписати документи про проходження практики", – пояснює Тетяна Ільчиняк.

Вище професійне училище №29 у Львові / Фото "Суспільне"

У групі Анастасії Ільчиняк 24 дівчини. За її словами, нагадування про обов’язкову оплату їм навіть надсилали у соцмережах.

"Були неодноразово повідомлення про те, що надсилайте чеки про оплату, якщо навіть кидали 1000 гривень, то писали: “Дівчата докидайте, бо це мало”, “Дівчата, ви 3 курс, ви мали заробити", – додає третьокурсниця.

Чи законні такі вимоги училища

Директор вищого професійного училища №29 Роман Стецький пояснює, за практику учня підприємство має заплатити навчальному закладу, і це – законно.

Це є типовий договір, який складається між навчальним закладом і підприємством, організацією чи якоюсь іншою установою, яка бере на проходження виробничої практики такого учня,
– каже він.

За словами директора, згідно з законом, 50% за проходження виробничої практики, із зарплати за фактично відпрацьований час на практиці, організація перераховує кошти на рахунок навчального закладу.

Загалом в області є 50 училищ і в кожному є по 7 – 8 спеціальностей. Директор навчально-виробничого центру професійно-технічної освіти Львова Володимир Бобко зізнається, що усі студенти училищ повинні проходити практику і є компенсація за неї.

За його словами, також можливий варіант, що навчальний заклад дає номер рахунку саме за проходження виробничої практики, і коли підприємець не може перерахувати, тоді перераховується саме через практикантів.

На що йдуть ці гроші? Гроші, які надходять навчальному закладу, йдуть як правило на покращення матеріально-технічної бази, зокрема на:

• ремонт приміщень, аудиторій, майстерень,
• закупівлю нового обладнання,
• інші покращення умов навчання учнів.

Що каже юрист

Законність такої фінансової співпраці підтверджує і юрист Олександр Золотухін. За його словами, про це йдеться у законі про професійно-технічну освіту.

Роботодавці, які приймають на практику студентів, мають їм платити за фактично відпрацьовані години цієї практики, і 50% з цієї оплати має йти навчальному закладу (з них 15% йде на премії майстрам, які підготували майбутніх фахівців),
– розповідає він.

Однак сучасні реалії фактично говорять про зворотнє, коли студенти самі шукають базу практики, можливо, навіть не отримуючи зарплати.

"Коли навчальний заклад вимагає від студента сплати конкретної суми – то це є незаконно", – додає юрист.

До слова, у Міносвіти заявили, що відсоток зайнятості серед випускників вишів становить майже 60%. Тобто більшість студентів знаходять роботу одразу після закінчення вишу. Окрім того, багато молоді продовжує навчання для здобуття наступного рівня освіти або іншої спеціальності. Деталі та статистику – читайте у статті.