Команда МОН у співпраці з Мінцифри та Пенсійним фондом вперше провела моніторинг працевлаштування випускників коледжів та вишів.

До теми Шкарлет повідомив, скільки студентів будуть отримувати стипендії у 2022 році

Міністр освіти Сергій Шкарлет наголосив, що саме завдяки моніторингу можна проаналізувати тенденцію працевлаштування фахівців та скоригувати розподіл бюджетного фінансування між вишами.

У процесі моніторингу досліджувалася зайнятість осіб, які закінчили навчання на бюджеті в період з 1 листопада 2017 до 30 жовтня 2018 року та не продовжили навчання за наступним рівнем освіти.

При дослідженні враховано роботу станом на 1 листопада 2021 року за:

  • наймом (основним місцем роботи або сумісництвом),
  • договором цивільно-правового характеру,
  • ведення підприємницької діяльності (зокрема, статус ФОПа),
  • незалежної професійної діяльності,
  • іншої задекларованої самозайнятості.

Так, згідно з даними МОН, відсоток зайнятості серед випускників вишів становить майже 59%. Для різних освітніх рівнів показник коливається від 50% (бакалавр) до 72% (спеціаліст).

Варто зазначити, що в період з 1 листопада 2017 до 30 жовтня 2018 року продовжили навчання для здобуття наступного рівня освіти або іншої спеціальності майже 63% випускників коледжів і понад 73% бакалаврів вишів.

У яких сферах працюють випускники вишів та коледжів

Найвищі показники зайнятості властиві фахівцям у сфері:

  • медицини,
  • цивільного захисту,
  • пожежної безпеки.

Водночас найгірші показники мають фахівці морської справи та сфери інформаційних технологій, які не роблять пропорційного внеску у формування бюджетів і пенсійної системи України.

Цікаво, що найвищі показники властиві випускникам північно-східного регіону (Сумська, Чернігівська, Київська області). Низькі показники демонструють Чернівецька область, Луганська та Івано-Франківська.

У МОН додали, що під час проведення моніторингу в університетах і коледжах ніхто не збирав довідок або паперових документів. Звіт зробили завдяки інформації ЄДЕБО та Державним реєстром загальнообов’язкового державного соціального страхування.

До слова, Верховна Рада ухвалила законопроєкт про встановлення відповідальності за порушення принципів академічної доброчесності у наукових роботах. Йдеться, зокрема, про плагіат. Як каратимуть таких студентів – читайте у статті.