МОН планує виміряти "освітні розриви" серед школярів: що про це кажуть освітяни

Свій коментар щодо заяви МОН дав і колишній керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Він вважає, що таке дороге дослідження зараз непотрібне.

До теми "Це дуже великий виклик": скільки учнів та вчителів з України досі за кордоном

Що відомо про заяву МОН

Перший заступник міністра освіти та науки Андрій Вітренко заявив, що дослідження "освітніх розривів" необхідно для того, щоб комплексно з'ясувати прогалини у знаннях учнів, аби потім це компенсувати.

Ми готуємося до загальнонаціонального вимірювання (навчальних результатів школярів). У нас є освітній розрив між компетенцією, яку має опанувати учень, і між тим, що насправді знає та вміє. Це не освітні втрати, а саме освітні розриви,
– наголосив Вітренко.

Він додав, що, у планах велике комплексне дослідження, під час якого з’ясують "теми, які потрібно підсилити, поглибити".

Розумієте, що шкільна очна освіта перестала давати дитині базові знання? Це не привід для паніки. Щоб відчути різницю у підході до викладання та забезпечити дитину найкращими навчальними матеріалами, випробуйте дистанційне навчання у школі "Оптіма" або ж зверніться до репетиторів від Optima Academy.

Як на це реагують освітяни

Ігор Лікарчук наголошує, що кожен учитель, навіть без дорогого вимірювання, добре знає, які прогалини в знаннях мають учні.

І знаючи про це, нормальний учитель не сидить, склавши руки, чекаючи висновків загальнонаціонального вимірювання. Він намагається ці прогалини ліквідувати – в укриттях, очно, дистанційно, сімейно, заочно,
– пояснює Лікарчук.

Він зазначає, що, на жаль, реалії сьогодення такі, що ні вчитель, ні учень не є причинами появи цих прогалин.

"Тепер давайте уявимо, що все-таки подібне дослідження буде проведене. Отримаємо негативні результати обов’язково. І що далі? Будемо звинувачувати вчителя?", – запитує Лікарчук.

Освітянин пригадує, що щось схоже було з результатами двох попередніх міжнародних порівняльних досліджень від TIMSS. "Похайпували навколо тих результатів і замовкли. Бо оголошення "року математики" чи якогось іншого предмет, численні конференції чи засідання ситуацію не змінять", – зазначає екскерівник УЦОЯО.

За його словами, ліквідувати прогалини в знаннях можуть лише вчитель і учень, а для цього вони повинні бути можливості і бажання це робити.

Він додав, що можливостей зараз немає, бо війна, стимулів в учнів та вчителів на сьогодні також немає. "Такі стимули потужно нівелюються НМТ, коли його прохідний бал адміністративно встановлений нижче або на рівні межі вгадування", – каже Лікарчук.

Освітянин запитав, чи прогалини в знаннях учнів – це новина для освіти? Адже вони були завжди. "І будуть, бо учні – не комп’ютери, у пам’ять яких можна внести однаковий об’єм інформації, а потім перевірити, чи вона там є", – каже він. Лікарчук пояснює, що доцільніше не шукати прогалини, а серйозно подумати над змістом освіти та методиками навчання.

До теми Через війну в учнів зменшилася успішність: з яких предметів погіршилися результати

Додамо, що голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак розповів про вплив війни на результати навчання школярів. За його словами, це спричиняє зниження мотивації дітей.

Учителі вже зауважують, що погіршуються навчальні результати учнів з математики, іноземних мов, української та інформатики. Наші ж дослідження вказують також про непропорційне зростання завдань на самостійну роботу учнів як спосіб компенсувати школами втрати навчального часу,
– зауважив він.