Навіщо Україні потрібна реформа старшої школи: пояснення освітнього омбудсмена

Горбачов наголошує, що ця реформа кардинально змінює звичні підходи до здобуття повної загальної середньої освіти й організації навчання в старшій школі.

Важливо В Україні деякі школи вирішили не набирати учнів в 10 – 11 класи з 2021: як відреагували в МОН

Яка ситуація з навчанням в Україні зараз

За його словами, у пострадянських країнах, крім України, залишилося лише 3 держави (Азербайджан, Білорусь і Росія), повна загальна середня освіта в яких триває 11 років.

В Україні більшість учні після 9 класу продовжують навчання:

• у старшій школі (10-11 класи) – 64,8%,
• у закладах професійної (професійно-технічної) освіти навчаються 14,7%,
• у професійних коледжах і технікумах — 19,6% (дані 2020 року).

Отож, щорічно зменшується кількість випускників 9 класу, які йдуть здобувати професію: за останні чотири роки частка таких учнів впала від 38,7% до 34,3%.

Вже неодноразово я наголошував на тому, що, на жаль, система шкільної освіти наповнює голови учнів великою кількістю фактів та інформацією. І результаті учні вивчають все й одразу, витрачають на це багато часу, а ефективності від такого навчання мало,
– каже Горбачов.

Він запевняє, що навчальний план для учнів 10 – 11 класів перенасичений предметами – вони вивчають понад двадцять предметів замість того, щоб зосередитися на тому, що їм подобається, чим планують займатися у житті.

Горбачов каже, що лише частина учнів вивчає лише ті предмети, які готує на ЗНО, або до яких є інтерес, а всі інші вчать всі предмети на мінімальну оцінку, аби було. Тому в дітей немає мотивації.

Навіщо потрібна реформа старшої школи

За словами освітнього омбудсмена, реформа передбачає, що в 10 – 12 класі учні зможуть навчатися або в академічному ліцеї, самостійно обравши предмети певного профілю, або у професійному ліцеї, де водночас можна здобути середню освіту та певну професію.

Коли в учнів, наприклад, за мовним профілем, не буде розосередженості на предмети природничого напрямку, то вони зможуть значно поглибити мовні знання, необхідні навички, підготуватися до вступу в ЗВО і робити це під час занять у ліцеї, а не на додаткових заняттях із репетитором поза межами школи,
– переконаний Горбачов.

Отже, профільність допоможе покращити якість освіти, результати навчання учнів і підготувати їх до майбутнього навчання в університеті та роботи. Тобто від цього залежить успішність кар’єри випускника.

До того ж, під час профільного навчання у ліцеях буде зменшено кількість навчальних предметів та кількість академічних годин із непрофільних предметів. Такий підхід зменшить навантаження на учнів.

Читайте також Як будуть визначати, з яких шкіл зробити профільні ліцеї: з'явилися рекомендації

Також експерти вважають, що здобуття профільної освіти в ліцеях учнями з невеликих міст та сіл допоможе знизити розрив у знаннях та компетентностях між дітьми. Учні зможуть обирати ліцей і навчатимуться на рівні з іншими.

Сергій Горбачов додає, що найнижча тривалість здобуття повної загальної середньої освіти в європейських країнах — 12 років. Тому якщо учень обирає для здобуття вищої освіти іншу країну, він має завершити в цій країні 12 клас, і лише тоді може вступити до університету. Тому ця реформа потрібна і Україні.