Не "оладьї" і не "блінчики": як правильно називати улюблені сніданки

Сьогодні зауважимо на помилках у назвах улюблених сніданків – "блінчиків" та "ольдьїв", посиланням на "Горох".

Не "оладьї" і не "блінчики" – як українською називати страви?

Рецепт у кожної господині свій: хтось додає до тіста кефір, хтось – молоко, а хтось загортає в тонкі пластинки смаженого тіста сирну начинку. Та навіть звичні страви іноді називаємо не зовсім правильно. Українська мова має власні назви для кожної з них, і за деякими ховаються цікаві історії.

Підтягнути українську чи опанувати іноземну? "Оптіма" відгукнеться на будь-який запит! Провідні вчителі країни, авторський підхід та використання інтерактивних платформ допоможуть прокачати обрану мову в найкоротші терміни.

Не "оладьї" – а "оладки".

• Оладки – невеликі, зазвичай пухкі й товстенькі вироби з рідкого тіста, які смажать на сковороді. Їх готують на молоці, кефірі, кислому молоці, додають яблука, гарбуз чи інші інгредієнти.

Слово "оладка" має давньогрецьке коріння. Воно походить від грецького ἐλάδιον, пов'язаного зі словом ἔλαιον – "олія". Тому українська назва має давню історію, а польські слова oładka та ołatka запозичені з української.

Ще однією версією походження назви – народна етимологія "оладки – бо розміром з долоню". Тому серед народних назв можна зустріти – ладки чи ладики. А ще – присканці та припіканці. 

А от "оладьї" – це російська назва страви.

Оладки – це пухкі смажені коржики / Magnifik

Не "блінчики", – а млинці.

• Млинці – тонкі пласкі вироби з рідкого тіста, які випікають на сковороді. Їх їдять із медом, варенням, сметаною або використовують для приготування страв із начинкою.

Назва походить від праслов'янського слова *mlinъ, що означало "коржик із молотого борошна". Воно пов'язане з дієсловом *melti – "молоти". Тобто в самій назві збереглася згадка про те, як зерно перетворювалося на борошно, з якого готували страву.

Оладки та млинці мають спільну основу – борошно, але відрізняються способом приготування, виглядом і призначенням. Але гарно смакують до сніданків як солодким, так і з солоним доповненням.

Рецепт одеських налисників: дивіться відео

А як щодо "налисників"? 

В українській мові є ще одна назва – налисники. Так називають тонкі млинці, у які загортають начинку – найчастіше сир, м'ясо, гриби чи мак. Їх можуть подавати зі сметаною або запікати в духовці.

Походження цієї назви має кілька пояснень. За однією з версій, слово "налисник" утворилося від прийменника "на" та давнього слова "ліса", що означало дерев'яну решітку. На таких решітках колись випікали борошняні вироби над жаром у печі.

Інша гіпотеза пов'язує назву зі словом "лист": припускають, що на її формування вплинуло випікання коржів на листі рослин. Так пекли і хліб у печі – на капустяних листках.

Як пояснює різницю Євген Клопотенко: дивіться відео

Отже, запам'ятаймо: пухкі – оладки, тонкі – млинці, а з начинкою – налисники. І жодних "блінчиків" чи "оладьїв" у меню українського сніданку не потрібно.