"Пишите письма мелким почерком": звідки взявся вислів і як сказати влучно українською

"Пишите письма мелким почерком" – відомий радянський пісенний вислів, який і сьогодні можна почути в мовленні. Але як його природно передати українською, розповідаємо з посиланням на Ukrainian Language.

Звідки взялася фраза "пишите письма мелким почерком"?

Є вислови, які давно відірвалися від своїх першоджерел. Ми можемо навіть не пам'ятати, з якого фільму чи пісні вони прийшли, але продовжуємо їх уживати. Саме так сталося з фразою "пишите письма мелким почерком" – вона вийшла за межі пісні й перетворилася на жартівливу формулу прощання.

Якщо ви навіть чули вислів, то певно не повну версію. Цей вислів – рядок із пісні "Кеди" 1969 року, написаної для радянського фільму "Возьмите нас с собой, туристы":

"По всей земле пройти мне в кедах хочется
Увидеть лично то что, то что вдалеке,
А ты пиши мне письма мелким почерком
Поскольку места мало в рюкзаке."

Виконавцем пісні був Лев Барашков, а авторами: Олександр Флярковский (композитор) и Леонід Дербеньов (автор слів).

У пісні йдеться про мандрівника, який вирушає в дорогу. Він жартома просить кохану писати йому листи "мелким почерком", бо в рюкзаку мало місця. Тобто спочатку вислів мав цілком буквальний і навіть романтичний зміст – людина вирушає в далеку подорож і просить не забувати про неї.

Згодом довгий рядок скоротився до "пишите письма мелким почерком". А ще пізніше його почали використовувати жартома вже зовсім в іншій ситуації – коли завершують розмову, прощаються або натякають: "Ну все, я пішов".

Цікаво, що сам автор тексту пісні Леонід Дербеньов почув цю фразу в побуті. За спогадами, вона виникла як жартівливе напуття людині, яка їхала у відрядження, а згодом стала основою приспіву пісні.

А як сказати українською?

Чи можна перекласти "пишите письма мелким почерком" буквально? Можна. Але чи буде це українською так само дотепно? Тут починається найцікавіше – адже українська має власні колоритні способи попрощатися.

Тут є цікавий момент. Дослівний переклад тут не підходить.

Якщо йдеться саме про значення "усе, я пішов", "на цьому закінчимо", "до побачення", українська мова має дуже колоритний відповідник – "цілуйте тата в коліщата". Такий варіант наводить, зокрема, мовознавець Олександр Авраменко.

• Ну, все, справи закінчили – цілуйте тата в коліщата!

Це не буквальний переклад. І саме в цьому його принадність: український відповідник створює власний образ і власний гумор, а не просто копіює російську конструкцію.

Цікаво, що мовознавці достеменно не можуть пояснити походження цього вислову – чому саме "тата" потрібно цілувати в "коліщата". 

Тут хіба звернути увагу на слово "коліщата". Слово "коліщата" пов'язане зі словом "коліща" – невелике колесо. А "коліщатко" є  зменшеною формою від "коліща". Тобто буквально маємо образ "невеликих коліс".

Є припущення, що можливо малися на увазі перстень на руці батька чи вишивка по колу на рукаві сорочки. Раніше з поваги до батьків прийнято було на прощання цілувати руку чи перстень. Втім вигадувати конкретну історію походження цього вислову як достовірний факт не варто.

Це важливий нюанс – вислів має жартівливий, абсурдний характер. Саме несподіване поєднання слів і створює комічний ефект та колорит.

Але для українського мовлення важливо не механічно переносити чужі готові формули, а шукати власні, природні й не менш дотепні українські відповідники. Іноді вони навіть цікавіші за оригінал.

• "Щасливо залишатися".
• "Бувайте, та не забувайте".
• "Прощавайте, не поминайте лихом".
• "На цьому слові бавайте здорові".
• "Пора й честь знати".

Як фраза з пісні перетворюється на фразеологізм?

Це дуже цікавий мовний процес. Цитата перестає сприйматися як частина твору і починає функціонувати самостійно.

Людині вже необов'язково знати пісню чи фільм, щоб зрозуміти вислів. "Пишите письма мелким почерком" сприймається як готова жартівлива формула: мовляв, розмова закінчена, час прощатися.

Подібних прикладів із радянських пісень і кіно чимало. Наприклад:

• "У природы нет плохой погоды" – вислів про те, що в кожній ситуації можна знайти щось хороше.
• "Есть только миг между прошлым и будущим" – афористична фраза про швидкоплинність життя.
• "А нам всё равно" - формула демонстративної байдужості.
• "Нам песня строить и жить помогает" – вислів про об'єднавчу та підтримувальну силу пісні.
• "Не думай о секундах свысока" чи "Пять минут – это много или мало" – афористичне нагадування про цінність часу.
• "Надежда – мой компас земной" – образ, який легко переноситься на будь-яку ситуацію, де йдеться про життєвий орієнтир.
• "Главное, ребята, сердцем не стареть" – популярний рядок-побажання, який використовували й поза контекстом пісні.

Ці фрази, які твори з яких вони походять, були відомі усім хто народився та виріс у Радянському Союзі. Дослідники фразеології радянської доби окремо розглядають подібні стійкі вислови, що прийшли в мову з кінематографа, пісень і масової культури.