Гнучкий розклад, профільне навчання і змінні групи: які важливі зміни чекають на старшу школу
З 2027 року в Україні повноцінно впроваджуватимуть реформу старшої профільної школи. Учні здобуватимуть освіту вже 12 років.
Реформування запровадить два напрями навчання: академічний і професійний. Тож громади зараз активно готуються та формують відповідну мережу ліцеїв. Адже оновлене Положення про ліцей закріплює нові вимоги до якості освітнього середовища, профільності та матеріально-технічної бази. Відтепер профіль менше прив'язується до конкретного класу і більше – до освітнього вибору учня.
Детальніше про зміни розповіла профільна заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова.
Дивіться також Реформа на порозі: Лісовий розповів, чи вчитимуться учні 9 – 10 класів у своїх школах
Кінець традиційного 10-А: нова логіка старшої школи
Для директорів і заступників директорів це означає не просто появу нових нормативних вимог. Де-факто йдеться про перехід до іншої моделі управління ліцеєм. Тепер ключовими інструментами стають змінні групи, гнучкий розклад і можливість відкривати профільне навчання для відносно невеликої кількості учнів.
Втім, багато керівників закладів освіти досі мислять традиційною моделлю: є 10-А клас, який має бути або математичним, або гуманітарним і всі учні всередині класу навчаються за єдиним профілем. Система, що десятиліттями зберігалася в українській школі, "забуксувала" в умовах демографічного скорочення та потреби в індивідуалізованих освітніх траєкторіях.
Саме тому оновлене Положення про ліцей пропонує іншу логіку організації старшої школи. Зміни впроваджуються поетапно: з 1 вересня 2026 року – у 150 пілотних ліцеях, а з 1 вересня 2027 року – в усіх академічних ліцеях країни. Ключовим інструментом стають змінні групи для профільних предметів,
– уточнила посадовиця.
Так, учень більше не буде прив'язаний до одного профілю лише тому, що навчається у певному класі. Під час вивчення профільних дисциплін ліцей може формувати групи учнів з усієї паралелі – відповідно до освітнього вибору дітей.
"Правило 8 учнів": що це означає для ліцею
Де-факто Постанова № 498 дозволяє ліцеям відійти від жорсткої прив'язки профілів до конкретного класу.
Якщо на паралелі 10 – 11 класів (а згодом і 12-х) набирається щонайменше вісім учнів, які обрали певний профільний предмет або курс, ліцей може створити окрему змінну групу, передбачити педагогічне навантаження та офіційно організувати навчання. При цьому поділ на профільні групи можливий за умови, що клас налічує не менше 16 учнів – саме тоді й утворюються групи від 8 осіб кожна. Малочисельні класи, наприклад із 5 – 7 учнів, на окремі профільні групи не ділять.
Держава свідомо знижує планку до 8 учнів, аби ліцеї перестали створювати "паперові" профілі. Краще мати реальну вмотивовану групу з восьми дітей, які поглиблено вивчають хімію чи фізику, ніж формально утримувати цілий профільний клас, де значна частина учнів не пов'язує своє майбутнє з цим напрямом. Це фундаментальний перехід від кількості до якості.
Наприклад, у паралелі є 48 десятикласників, які формально навчаються у двох десятих класах. Під час профільних предметів система може працювати зовсім по-іншому. Скажімо, 10 учнів обирають математичний профіль, 12 – біолого-хімічний, 9 – ІТ-напрям, а решта – історико-правовий профіль,
– уточнила Кузьмичова.
У такому разі профільні групи формуються відповідно до освітніх запитів учнів, незалежно від того, у якому саме класі вони навчаються.
Як де-факто змінюється розклад ліцею
Для адміністрації закладу це означає перехід до двох різних режимів організації освітнього процесу.
Перший – обов'язковий мінімум. Предмети, спільні для всіх учнів незалежно від профілю, – українська мова та література, математика, історія та громадянська освіта, природничі науки тощо – можуть викладати у звичних класах або потоках. Тут ліцей зберігає традиційну класно-урочну модель.
Другий режим – профільний, під час якого фіксований поділ на класи перестає бути визначальним. Учні переходять у змінні групи відповідно до обраних освітніх траєкторій. Наприклад, учні з різних класів можуть об'єднуватися в одну групу для поглибленого вивчення фізики, в іншу – для біології та хімії, ще в іншу – для іноземних мов. Тобто учнівство навчається не лише зі "своїм" класом, а рухається між різними профільними групами відповідно до обраної освітньої траєкторії. Цей формат для заступника директора перетворюється зі складання розкладу на управління динамічною моделлю руху учнів між профільними групами.
Важливо розуміти, що гнучкий розклад працює лише тоді, коли під нього створено відповідне освітнє середовище. Трансформація простору ліцею – це не про придбання 3D-принтера чи точковий ремонт. Держава інвестує мільярди гривень субвенцій саме під комплексні рішення. Якщо завуч перерозподіляє розклад під змінні групи, то засновник має забезпечити, щоб ці групи йшли у функціональні освітні простори та практичні лабораторії для якісної реалізації профілів – від природничих до мовних.
Саме тому для багатьох ліцеїв запровадження профільної середньої освіти означатиме не просто оновлення профілів, а іншу логіку адміністрування освітнього процесу.
Дивіться також Уже понад 80% громад сформували мережу: як триває підготовка до реформи старшої школи
Два рівні конкурсного відбору, які не можна плутати
Одне з важливих завдань для адміністрації ліцею – розмежовувати дві процедури відбору, передбачені Положенням про ліцей.
Перша – конкурсний відбір під час вступу до ліцею. Він застосовується лише, коли кількість заяв перевищує спроможність закладу. У такому разі ліцей проводить загальний конкурс на зарахування.
Правила цього конкурсу має затвердити педагогічна рада, керівник ліцею і завчасно оприлюднити – не пізніше ніж за три місяці до початку прийому заяв. Процедура конкурсу має бути прозорою, зрозумілою для вступників та відповідати вимогам законодавства щодо недискримінації учасників.
Друга процедура – конкурсний відбір на конкретний профіль навчання всередині ліцею.
Навіть якщо всіх учнів зарахували до ліцею без конкурсу, окремі профілі можуть мати обмежену спроможність. Наприклад, заклад не може одночасно розмістити надто велику кількість учнів у лабораторії хімії або комп'ютерному класі.
У такому разі ліцей може проводити конкурс на конкретний профіль, але зобов'язаний мати чітке обґрунтування таких обмежень та закріпити процедуру у відповідному положенні.
Для керівників важливо розуміти: це не "другий вступ до ліцею", а окремий механізм розподілу учнів між профільними траєкторіями всередині закладу освіти.
При цьому конкурс на профіль не повинен ставати інструментом відсіювання. Практика показує, що чимало учнів розкривають потенціал саме після переходу до старшої школи та вибору напряму, який відповідає їхнім інтересам і професійним планам. Мета такого відбору – не визначити "кращих" і "гірших", а збалансувати навантаження на педагогів, лабораторії та навчальні кабінети. Ліцей має бути відкритим простором для розвитку, а не закритим клубом для відмінників.
Як працюватиме система пріоритетів
Ще один важливий практичний інструмент – механізм пріоритетності профілів у заяві учня, який доцільно закріпити у правилах прийому до ліцею. Його завдання – уникнути хаосу під час остаточного формування профільних груп.
Під час подання документів учень або батьки можуть вказувати кілька профілів у порядку пріоритетності:
- основний бажаний профіль;
- альтернативний варіант;
- додатковий резервний варіант.
Наприклад:
● Пріоритет №1 – математичний профіль;
● Пріоритет №2 – ІТ;
● Пріоритет №3 – філологічний.
Навіщо це потрібно на практиці? Скажімо, група математичного профілю не набрала мінімально необхідних восьми учнів. Або навпаки – охочих виявилося більше ніж може прийняти лабораторія чи комп'ютерний клас.
У такому разі система дозволяє перевести учня до профілю наступного пріоритету, який він заздалегідь визначив у заяві.
Для адміністрації ліцею це стає інструментом прогнозованого управління мережею профільних груп, а для батьків та учнів – прозорим механізмом розподілу.
Дивіться також Кількість учнів в Україні значно скоротилася: до чого готуватися системі освіти
Що де-факто змінює оновлене Положення
Оновлене Положення змінює насамперед логіку функціонування старшої школи. Якщо раніше ключовою одиницею планування був клас, то тепер дедалі більшого значення набуває освітній вибір учня та його індивідуалізована траєкторія навчання.
Для адміністрації ліцею це означає необхідність по-новому планувати мережу профілів, педагогічне навантаження, використання навчальних кабінетів і формування розкладу. Втім, саме така модель дає змогу забезпечити реальну профільність навіть там, де кількість учнів не дозволяє відкривати окремі профільні класи,
– запевняє заступниця міністра.
Уже сьогодні керівникам закладів освіти варто аналізувати очікуваний контингент майбутніх десятикласників, вивчати профільні запити учнів 9-х класів, оцінювати кадрову спроможність закладу освіти та готовність освітнього середовища до роботи зі змінними групами.
Для розв'язання таких питань ліцеям доречно залучати можливості міжнародних освітніх проєктів. На цьому етапі одним із дієвих інструментів може стати експертна та методична підтримка швейцарсько-українського проєкту DECIDE, який допомагає громадам і ліцеям моделювати спроможні мережі, прораховувати фінансово-кадрові ресурси та розробляти стратегії переходу на нові рейки.