Скільки українців повністю відмовилися від російськомовного контенту: цифри потішили

78% наших земляків під час повномасштабної війни зрозуміли, що є різниця, якою мовою сприймати інформацію. У 22% громадян нічого у цьому плані не змінилося, свідчать результати соціологічного дослідження “Культурні практики населення України в умовах війни”

Дивіться також Люди, які кажуть, що мова не має значення, підігрують ворогу, – інтерв'ю з Павлом Вишебабою

Скільки українців повністю відмовилися від російськомовного контенту

Повністю перестали дивитися і читати російськомовний контент 62% українців. Вони віддають перевагу українськомовному. 31% значно зменшили споживання російськомовного контенту і значно збільшили споживання українськомовного. 7% почали більше читати іноземною мовою, але не російською.

Також, що цікаво, більшість українців у час війни змінили жанр контенту, який вони читають, переглядають або слухають. Ці 59% людей почали більше читати/дивитися новини, аналітику та політичні шоу. 14% – документальні фільми, 13% – віддають перевагу розважальним шоу. 

Підтягнути українську чи опанувати іноземну? "Оптіма" відгукнеться на будь-який запит! Провідні вчителі країни, авторський підхід та використання інтерактивних платформ допоможуть прокачати обрану мову в найкоротші терміни.

За час дослідження опитали понад тисячу українців. 

Дивіться також Чи можуть педагоги, учні, студенти говорити російською у навчальних закладах: відповідь МОН

Чи можуть учні та вчителі на перервах розмовляти російською

• Чимало українців скаржиться, що на перервах у школі діти спілкуються між собою російською. Педагоги не роблять зауважень, бо часто самі спілкуються російською.
• Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наголосив: перерва – частина освітнього процесу, який вимагає від педагогів та учнів спілкування державною мовою.
• У МОН також наголосили, що у робочий час педагоги повинні застосовувати лише державну мову.