Ця тема як страшилка, – Гриневич про реформу профільної школи та 12 років навчання

Гриневич наголосила, що тема профільної освіти, як страшилка, весь час випливає. Вона нагадала, що в Європі одинадцятирічка є лише в трьох країнах – у Росії, Білорусі та Україні.

До теми Школа на Рівненщині скасувала 10 клас та не пускає старшокласників: батьки подали до суду

Не можна чогось навчити, якщо ви хочете дати більше за той самий час. Адже методи навчання при цьому передбачають спілкування з дитиною, створення спільних проєктів, розігрування ігрових ситуацій тощо.

Я думаю, що вектор розвитку нашої країни вказує, куди ми маємо йти. Але ж питання не у 12 роках як таких, а заради чого вони. Ми говорили про м’які навички. Одна з них – життєстійкість – потребує навчального часу,
– каже Гриневич.

За її словами, додатковий рік є саме в старшій профільній школі, щоби людина могла поглибити свої знання або навчитися нової професії, і в 18 років бути готовою до усвідомленого вибору.

Гриневич розповіла, що в тих країнах, де є 12-річна шкільна система, бакалаврські програми переважно є трирічними. У формулі 12+3 молода людина приходить більш готовою в університет, зі сформованими навичками, які допоможуть їй далі розвиватися.

Але колишня міністерка МОН додає, що тут новий виклик – профільна освіта потребує від країни великих капіталовкладень. Додатковий рік шкільної освіти потребує політичного рішення дофінансовувати шкільну освіту.

Реалізуватися трирічна старша профільна школа для дітей 16 – 18 років має в профільних ліцеях. А учителям, які будуть реалізовувати профільне поглиблене вивчення предметів, потрібно мати високий рівень кваліфікації,
– каже вона.

Лілія Гриневич наголосила, що наразі Україна має визначитися з мережею ліцеїв. Законодавство говорило про те що, ліцеї мають бути відокремлені й не мати початкової школи. Для того, щоби було відповідне навантаження на вчителів, у ліцеїв має бути чотири класи на паралелі.

Але, як зауважила експертка, зміни у законодавстві дозволяють робити ліцей із двома класами в будь-якій школі. Це означає, що всі школи будь-якого міста з високою щільністю населення можуть просто поміняти таблички. Тоді якісного перетворення старшої школи не буде.

Читайте також Нагадує невдалий ребрендинг ПТУ, – експерт назвав головні помилки реформи НУШ

До слова, до 2024 року школи мають остаточно визначитися, чи готові забезпечувати функціонування 10 – 12 класів. Нині це вже спричинило закриття старших класів у низці шкіл.

Проте у МОН заявили, що учнів, які вже отримували освіту в школі, автоматично зараховують в 10 класи. Підлітків з інших шкіл братимуть на вільні місця. Остаточно реформа має запрацювати з 2027 року.