Українська мова стала офіційною в муніципалітеті Бразилії: що це дає українцям
Українська діаспора у Бразилії вважається однією з найстаріших, адже ще наприкінці 19 століття українці почали прибувати до цієї країни. І тепер українську мову зробили офіційною в одному бразильському муніципалітеті Прудентополіс.
Законопроєкт одноголосно підтримали всі присутні депутати на засіданні. Цікаво, що найбільше українців у Бразилії з Тернопільщини.
До теми Рекорд на понад 200 слів: у столичній школі створили найбільший кросворд українською мовою
Світовий конґрес українців повідомив, що муніципалітет Прудентополіс встановив дружні відносини з Тернопільською областю, звідки приїхала до Бразилії більшість українських іммігрантів.
Що це дає українцям? Новий закон відкриває нові можливості для обміну спеціалістів, навчання молоді на університетському рівні в Україні або ж дистанційно.
Загальну чисельність українців в Бразилії визначити складно. За різними даними, у цій країні від 350 тисяч до 500 тисяч українців та осіб українського походження. У Бразилії діють українські школи, церкви, фольклорні групи і танцювальні колективи.
Що відомо про українську діаспору в Бразилії
За даними Вікіпедії, українці почали прибувати до Бразилії ще наприкінці ХІХ століття. Масове переселення українців починається з 1895 року. Українці Галичини через брак вільних земель наважувалися на відчайдушну подорож у пошуках кращого життя.
Вже у другу і третю хвилі (в XX столітті) еміграції до Бразилії їхали політичні біженці. У 1950 роках імміграція українців практично припинилася, а наступне встановлення політичної диктатури призвело до посилення рееміграції в США та Канаду.
Читайте також Чи може латиниця витіснити кирилицю в Україні: в Інституті української мови пояснили нюанси
Найбільше українців проживає у штаті Парана. Муніципалітет Прудентополіс називають столицею "української Бразилії", адже 75% усього населення міста – етнічні українці, щоправда уже у 4 і 5 поколіннях.
До слова, в Україні проводять іспити на знання української мови серед претендентів на державні посади. Проте відомо, що понад 15% потенційних чиновників провалили мовний іспит. Деталі – читайте у статті.