Як будуть визначати, з яких шкіл зробити профільні ліцеї: з'явилися рекомендації

Тому для закладів освіти підготували рекомендації – вони розміщені у методичному посібнику "Старша профільна школа: кроки до становлення". Матеріал підготовлений Шведсько-українським проєктом “Підтримка децентралізації в Україні”, що фінансується шведським агентством міжнародного розвитку SIDA та впроваджується компанією SKL International. Автори – Сеїтосманов А., Фасоля О., Мархлєвскі В.

До теми В Україні деякі школи вирішили не набирати учнів в 10 – 11 класи з 2021: як відреагували в МОН

Там йдеться про створення дорожньої карти формування ефективної мережі профільних ліцеїв у регіонах.

Так, одним із пілотних проєктів стала стратегія розвитку у Хмельницькій області. Результати змін були опрацьовані експертами, проаналізовані та викладені у формі методичного посібника для керівників управлінь освітою.

Алгоритм дій для створення мережі профільних ліцеїв

Ініціаторами створення профільних ліцеїв у регіоні мають бути департаменти та управління освіти обласних та міських адміністрацій.

Оптимальний алгоритм дій має бути таким:

• Ініціювання (департамент / управління освіти й науки ОДА, місцеві органи управління освітою);
• Комплексний аналіз ситуації;
• Фахові консультації;
• Моделювання нової мережі старшої школи;
• Інформування і громадські слухання;
• Ухвалення політичного рішення щодо реалізації;
• Затвердження плану дій з організації профільного навчання;
• Інтеграція плану в загальну Стратегію розвитку освіти регіону;
• Розроблення завдань і проєктів щодо залучення необхідних ресурсів на організацію профільного навчання.

За словами експертів, нерозуміння суті реформи та покрокового її запровадження, причин та бездіяльності в цьому питанні призводять до суспільного спротиву. Через це місцева влада може відмовлятися від рішення про модернізацію системи профільної освіти.

Одним із серйозних завдань ініціаторів реформи мережі старшої школи є активна комунікація з усіма зацікавленими сторонами.

Експерти рекомендують діяти в такій послідовності:

1. Провести об’єктивний аналіз ситуації, яка змушує місцеву владу розпочати організацію профільного навчання.
2. Розробити на основі аналізу звіт (з діаграмами, таблицями, іншою візуальною інформацією) і проєкт плану дій на найближчі хоча би 3 роки.
3. Ознайомити голову громади, керівництво обласного департаменту освіти, інших посадових осіб із документами.
4. Підготувати та затвердити відповідний правовий документ щодо створення комісії й початку процесу організації профільного навчання.

Як аналізувати школи

Найважливіша частина підготовки до створення профільних ліцеїв – це грамотний збір та комплексний аналіз інформації. Йдеться про дані за всіма школами у певному регіоні. На їх основі можна робити висновки та прогнозувати запити на навчання.

До теми Школи стануть гімназіями і ліцеями: Гриневич пояснила, які зміни чекають на учнів 10 – 11 класів

Експерти пропонують такі індикатори для визначення спроможності шкіл забезпечити якісне профільне навчання:

• Наявність якісних педагогів

Маються на увазі спеціалізація педагогів та їхній фах, рівень кваліфікації, підготовка, наявність сертифікатів, нагород тощо, залежно від майбутнього тематичного спрямування закладу.

• Кількість учнів

Чим більше учнів 10 – 11 класів буде навчатися у ліцеях, тим більше можливостей вибору профілю вони матимуть. А це означатиме підвищення зацікавленості учнів та якості освітнього процесу.

• Кількість претендентів на одне місце

Деякі профілі будуть користуватися більшим попитом, ніж інші, що спричинене низкою чинників (історичний, економічний, соціальний тощо). На ці напрями можливий конкурсний добір для вступу.

Щоби визначити цей показник, рекомендується провести опитування учнів 9 класів щодо їхніх планів на вибір напряму навчання, а також проаналізувати кількість учнів на різних тематичних напрямів.

• Відповідність матеріального-технічного забезпечення профілю

Сьогоднішні вимоги до освітнього процесу передбачають наявність практичного матеріалу, техніки та технологій для навчання, обладнання лабораторій, доступу до міжнародних ресурсів тощо..

• Мікроклімат у школі

Відсутність конфліктів, скарг та звернень, швидке та ефективне їхнє вирішення свідчать про сприятливий для навчання мікроклімат у школі. Сюди також можна віднести ефективне управління, інноваційність методів та підходів до роботи.

• Високі бали ЗНО з профільних предметів

Чи не головний показник ефективності навчання – високі бали учнів на ЗНО. Тут пропонують аналізувати відсоток учнів за результатами ЗНО з кожного з профільних предметів.

До того ж, якщо учні вирішують складати ЗНО з профільних предметів, це свідчить про їхню впевненість в отриманих знаннях та навичках. І це також свідчить про якість освітнього процесу в закладі.

• Професійна активність педагогів

Участь у різноманітних наукових та освітніх заходах, конкурсах говорить про те, що вчителі мають компетентність “навчання протягом життя”, тобто про їхню зацікавленість у самовдосконаленні та професійному рості.

• Авторські освітні програми

Українське законодавство дозволяє вчителям застосовувати власні надбання та розробки в освітньому процесі задля підвищення його ефективності, а також затверджувати свої програми.

Наявність таких авторських програм у школі свідчить про бажання педагогічного складу розвиватися.