Не "свьокр": як правильно українською називати батька чоловіка після весілля
Після одруження в житті людини з'являються нові родичі, а разом із ними – потреба правильно їх називати. Багато українців досі використовують суржикове слово "свьокр", хоча в українській мові є питомий відповідник.
Українська мова має окремі назви для родичів, які з'являються після одруження, проте через тривалий вплив російської мови частина українців почала вживати суржикові форми, зокрема слово "свьокр", коли говорять про батька свого чоловіка. Насправді українською цього родича правильно називати свекор, саме це слово є нормативним і зафіксованим у словниках української мови.
Дивіться також Не "волчок" і не "юла": як правильно українською назвати цю дитячу іграшку
Чому "свьокр" не є правильним українським словом
Слово "свьокр" походить від російського "свёкор" і є адаптованою в побуті суржиковою формою. Воно могло закріпитися в мовленні багатьох українців через роки русифікації та постійний контакт із російською мовою.
Мрієте про вищу освіту за кордоном? Подбайте про спрощену процедуру вступу вже зараз. Дистанційна школа "Оптіма" пропонує отримати подвійний диплом, який допоможе продовжити навчання в будь-якій точці світу.
В українській мові батько чоловіка для його дружини – це свекор. Відповідно, мати чоловіка називається свекруха. Ці слова мають давню історію та належать до традиційної української родинної лексики.
Наприклад, правильно сказати: "Мій свекор живе в іншому місті", "Я поїхала в гості до свекра" або "Свекор допоміг із ремонтом". У розмовному мовленні також можна почути звертання до цього родича на ім'я, однак родинна назва залишається саме такою.
Які ще назви родичів важливо не плутати
Українська мова має чимало слів для позначення родинних зв'язків. Після шлюбу людина отримує не лише свекра та свекруху, а й інших родичів: наприклад, брат чоловіка – це дівер, а сестра чоловіка – золовка.
Такі слова можуть здаватися незвичними сучасним мовцям, адже в побуті їх часто замінюють описовими конструкціями або суржиковими варіантами.
Використання правильних українських назв родичів допомагає зберігати мовну традицію та повертати в щоденне спілкування слова, які поступово витіснялися під впливом інших мов.