"Рішення для поколінь": чому заборона російської у Могилянці має стати "мовним вогнем"
У Національному університеті "Києво-Могилянська академія" заборонили спілкуватися російською мовою. Таке рішення вишу відразу спровокувало чимало дискусій.
Все ж, попри критику, чимало свідомих українців називають такий крок могилянців прогресивним та державотворчим. Про реакцію на заборону російської мови у Могилянці, покарання за порушення та важливість такого кроку вишу, читайте у матеріалі 24 Каналу.
Читайте У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською
Російська у Києво-Могилянці – під забороною
Відтепер у виші, окрім викладання, російською мовою не можна розмовляти навіть між собою. Правило стосується усіх: викладачів, студентів, адміністрації. Його ухвалили під час 40 сесії Академічної конференції університету і прописали у нових Правилах внутрішнього розпорядку вишу.
Чи каратимуть студентів за порушення
Президент "Києво-Могилянської академії" Сергій Квіт при цьому заявив, що за вживання російської все ж не каратимуть. До того ж ніхто не відстежуватиме, якою мовою спілкуються викладачі зі студентами.
Квіт також пояснив, що суть не в покаранні. Це рішення має сформувати внутрішню думку, що "Могилянка" повинна бути повністю україномовним університетом.
Це питання не покарання, а культурних змін… Ми вважаємо, що в нашому університеті має звучати українська мова,
– наголосив президент ЗВО.
"Ми – в Україні. Мова освіти – українська"
Чимало українців погоджуються із рішенням заборонити російську мову у стінах Києво-Могилянки.
Так, режисер Наріман Алієв жартома запитав, на який факультет вступати у ЗВО.
Активіст Сергій Стерненко натомість зазначив, що виш усе правильно робить.
А правозахисник Олександр Аронець, який закінчив Києво-Могилянську академію ще у 2010 році, пригадав, що вже у час його навчання викладачі на перервах "часто робили жорсткі зауваження студентам, які дозволяли собі в кулуарах спілкуватись російською". А про російську на парах не було і мови". Але коли запровадили ЗНО, ситуація сильно погіршилась й російської стало значно більше.
Співзасновник і голова правління Фундації DEJURE, яка займається реформуванням системи, правосуддя Михайло Жернаков наголосив, що академія зажди добре відчувала тренди й часто їх започатковувала.
Могилянка – це не просто прогресивний український виш. І виховала не одне покоління вільних людей. Російська мова ж – зброя проти української державності. А публічні простори, а особливо ті, де твориться майбутнє України, мають бути вільними від ворожої зброї,
– наголосив Жернаков.
При цьому чітко відповів на критику такого рішення захисникам російської мови.
Саме російська мова була і є інструментом геноциду українського народу,
– акцентував Жернаков.
Медіаюрист Ігор Розкладай при цьому згадує, що саме завдяки атмосфері у Могилянці під час навчання повністю перейшов на українську мову.
Я до 20+ років був російськомовним. І саме заборона в НаУКМА російської будь-де в її стінах була чудовим стимулом і середовищем, щоб повністю перейти на українську. Не знаю, у кого що там горить, хай собі куплять вогнегасник чи насиплять льоду в штанці. Російська має піти за кораблем і росією на звалище історії. Крапка,
– переконаний Розкладай.
Головний редактор Історичної правди Вахтанг Кіпіані, який викладав у Могилянці, зі свого боку написав, що на жодній з моїх пар російської мови не було. Усі запрошені гості у виші говорили лише українською.
Якби хтось спробував би відповідати на парі або скласти підсумкову роботу російською – був би ввічливо повернутий з високих емпіреїв на грішну землю. Це український виш. Ми в Україні. Мова освіти – українська. Мова середовища, яке ми спільно формуємо, – українська. Кому це не подобається – можуть себе не силувати,
– наголосив Кіпіані.
"Рішення спричинило бурю серед русифікованих українців"
Все ж не обійшлось і без ложки дьогтю. Про свої права "ущемльонних" нагадали противники такого рішення. Вони вважають, що "це ганьба і порушення прав та свобод особистості".
Серед таких – вже ексрадник глави ОП Олексій Арестович. Він назвав рішення Могилянки "неконституційним" та "неетичним", а також "порушенням базових принципів цивілізації, за які ми б'ємося".
А головна редакторка "Гендер в деталях" Тамара Злобіна заявила, що заборона Могилянки на російську мову – "нецивілізоване" рішення.
Їм на противагу – допис кандидата економічних наук, доцента, правозахисниці Світлани Вовк. Вона зауважила, що "рішення про заборону російської мови в Києво-Могилянській академії спричинило бурю серед русифікованих українців. Вони одразу заспівали пісню про власні права, гарантовані Конституцією.
Хочу нагадати: мова є головною складовою сучасної політичної ідентичності українців та фактором, який гарантує стійкість та виживання суспільства і держави,
– наголосила Вовк.
До теми "На крові довели": чи треба було викидати історію України зі списку обов'язкових предметів НМТ
"Необхідне для майбутнього покоління рішення"
Депутатка ж Київської міськради, парамедикиня Аліна Михайлова, яка не з чужих слів знає, як Росія хоче знищити Украну та її мову, наголосила, що рішення київського вишу має стати прикладом.
Могилянка – топ. Рішення щодо заборони російської мови має стати прикладом як для інших ВНЗ, так і загалом нашої країни. Напівміри ми сповідували всі попередні роки Незалежності, зокрема, і 8 років війни. Досповідувались. Достатньо,
– наголосила Михайлова.
Тож бачимо, наскільки рішення Могилянки є фундаментальним та важливим. Особливо у час повномасштабної війни з Росією. З агресором, який століттями забороняв та намагався стерти з лиця землі нашу мову. Аби згодом знищити і державу. Але Україна вистояла, а наша мова стала своєрідним "благодатним вогнем". Ось чому по слідах могилянців мали б піти інші прогресивні виші. І не лише вони. А чи підхоплять таку мовну естафету – покаже час…