Все ж, попри критику, чимало свідомих українців називають такий крок могилянців прогресивним та державотворчим. Про реакцію на заборону російської мови у Могилянці, покарання за порушення та важливість такого кроку вишу, читайте у матеріалі 24 Каналу.
Читайте У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською
Російська у Києво-Могилянці – під забороною
Відтепер у виші, окрім викладання, російською мовою не можна розмовляти навіть між собою. Правило стосується усіх: викладачів, студентів, адміністрації. Його ухвалили під час 40 сесії Академічної конференції університету і прописали у нових Правилах внутрішнього розпорядку вишу.
Чи каратимуть студентів за порушення
Президент "Києво-Могилянської академії" Сергій Квіт при цьому заявив, що за вживання російської все ж не каратимуть. До того ж ніхто не відстежуватиме, якою мовою спілкуються викладачі зі студентами.
Квіт також пояснив, що суть не в покаранні. Це рішення має сформувати внутрішню думку, що "Могилянка" повинна бути повністю україномовним університетом.
Це питання не покарання, а культурних змін… Ми вважаємо, що в нашому університеті має звучати українська мова,
– наголосив президент ЗВО.
"Ми – в Україні. Мова освіти – українська"
Чимало українців погоджуються із рішенням заборонити російську мову у стінах Києво-Могилянки.
Так, режисер Наріман Алієв жартома запитав, на який факультет вступати у ЗВО.
Активіст Сергій Стерненко натомість зазначив, що виш усе правильно робить.
А правозахисник Олександр Аронець, який закінчив Києво-Могилянську академію ще у 2010 році, пригадав, що вже у час його навчання викладачі на перервах "часто робили жорсткі зауваження студентам, які дозволяли собі в кулуарах спілкуватись російською". А про російську на парах не було і мови". Але коли запровадили ЗНО, ситуація сильно погіршилась й російської стало значно більше.
Співзасновник і голова правління Фундації DEJURE, яка займається реформуванням системи, правосуддя Михайло Жернаков наголосив, що академія зажди добре відчувала тренди й часто їх започатковувала.
Могилянка – це не просто прогресивний український виш. І виховала не одне покоління вільних людей. Російська мова ж – зброя проти української державності. А публічні простори, а особливо ті, де твориться майбутнє України, мають бути вільними від ворожої зброї,
– наголосив Жернаков.
При цьому чітко відповів на критику такого рішення захисникам російської мови.
Саме російська мова була і є інструментом геноциду українського народу,
– акцентував Жернаков.
Медіаюрист Ігор Розкладай при цьому згадує, що саме завдяки атмосфері у Могилянці під час навчання повністю перейшов на українську мову.
Я до 20+ років був російськомовним. І саме заборона в НаУКМА російської будь-де в її стінах була чудовим стимулом і середовищем, щоб повністю перейти на українську. Не знаю, у кого що там горить, хай собі куплять вогнегасник чи насиплять льоду в штанці. Російська має піти за кораблем і росією на звалище історії. Крапка,
– переконаний Розкладай.
Головний редактор Історичної правди Вахтанг Кіпіані, який викладав у Могилянці, зі свого боку написав, що на жодній з моїх пар російської мови не було. Усі запрошені гості у виші говорили лише українською.
Якби хтось спробував би відповідати на парі або скласти підсумкову роботу російською – був би ввічливо повернутий з високих емпіреїв на грішну землю. Це український виш. Ми в Україні. Мова освіти – українська. Мова середовища, яке ми спільно формуємо, – українська. Кому це не подобається – можуть себе не силувати,
– наголосив Кіпіані.
"Рішення спричинило бурю серед русифікованих українців"
Все ж не обійшлось і без ложки дьогтю. Про свої права "ущемльонних" нагадали противники такого рішення. Вони вважають, що "це ганьба і порушення прав та свобод особистості".
Серед таких – вже ексрадник глави ОП Олексій Арестович. Він назвав рішення Могилянки "неконституційним" та "неетичним", а також "порушенням базових принципів цивілізації, за які ми б'ємося".
А головна редакторка "Гендер в деталях" Тамара Злобіна заявила, що заборона Могилянки на російську мову – "нецивілізоване" рішення.
Їм на противагу – допис кандидата економічних наук, доцента, правозахисниці Світлани Вовк. Вона зауважила, що "рішення про заборону російської мови в Києво-Могилянській академії спричинило бурю серед русифікованих українців. Вони одразу заспівали пісню про власні права, гарантовані Конституцією.
Хочу нагадати: мова є головною складовою сучасної політичної ідентичності українців та фактором, який гарантує стійкість та виживання суспільства і держави,
– наголосила Вовк.
До теми "На крові довели": чи треба було викидати історію України зі списку обов'язкових предметів НМТ
"Необхідне для майбутнього покоління рішення"
Депутатка ж Київської міськради, парамедикиня Аліна Михайлова, яка не з чужих слів знає, як Росія хоче знищити Украну та її мову, наголосила, що рішення київського вишу має стати прикладом.
Могилянка – топ. Рішення щодо заборони російської мови має стати прикладом як для інших ВНЗ, так і загалом нашої країни. Напівміри ми сповідували всі попередні роки Незалежності, зокрема, і 8 років війни. Досповідувались. Достатньо,
– наголосила Михайлова.
