Своя для усіх: як Ердоган намагається вибити Туреччині привілеї у світі

Унікальне становище Туреччини

Само собою через посилення північного флангу НАТО. Але ще більше через гру президента Туреччини Реджепа Ердогана.

Читайте також Вийшла, щоб повернутися: для чого Росії ажіотаж з зерновою угодою

Очевидно, що мовиться не просто про розблокування поставок американцями F-16 для Туреччини. У майбутньому наявність цих літаків у нас і Туреччини зі здатністю їх модернізації зроблять контроль НАТО над Чорним морем значно ефективнішим.

Однак Ердоган не випадково почав говорити про поновлення переговорів з Європейським Союзом про вступ, як своєрідну компенсацію на згоду на членство Швеції в НАТО.

ЄС не може собі уявити приєднання Туреччини – великої мусульманської країни. Щонайменше сьогодні. Ердоган це добре знає і хоче отримати особливе, у буквальному сенсі "привілейоване" ставлення з боку ЄС. Він хоче, щоб Туреччина стала унікальною країною, що є "своєю" і для Заходу і для неЗаходу. Так само як він наразі намагається стати унікальним посередником між Заходом та путінським режимом.

Ми маємо не просто звикнути до Туреччини, яка і прагматично і стратегічно не буде однозначно вибирати між Росією та Заходом або, наприклад, Китаєм та Заходом. Ми маємо навчитися це використовувати, коли це для нас вигідно, і впливати, коли це підсилює Росію.

Цікаво Що Росія надумала робити зі своїм флотом

Навіть більше – тиск Туреччини на ЄС викличе нову хвилю дискусій, чим є і чим не є Європа. Цю дискусію ми обов'язково маємо використати для прискорення нашого вступу в ЄС. Бути одночасно авангардом і фронтиром Європи складно і небезпечно, але Європа в цьому зацікавлена. Цей шанс не можна змарнувати.