Росія знову взялася підіймати ставки
Почну з виходу з угоди. Логіка Росії у цьому питанні – намагатися намацати варіанти у яких можна створювати прецеденти призупинення санкцій без розв'язання проблеми по суті. Нагадаю, що ще паралельно з першою зерновою угодою було припинено обмеження на експорт із Росії добрив (всіх видів), імпорт частини комплектуючих для техніки.
Цікаво Що Росія надумала робити зі своїм флотом
Завдяки надприбуткам на добривах (а ціна злетіла в рази) Кремль частково компенсував випадання частини нафтових доходів і, граючи на штучному заниженні ціни для "своїх", посилював вплив на небагаті країни. Також з огляду на те, що білоруський експорт добрив заблокований, з'являвся додатковий важіль тиску і на самопроголошеного президента Білорусі Алєксандра Лукашенка.
Зараз Росія спробувала вимагати виходу "Россельхозбанку" з-під обмежень (підключення до SWIFT) розморозку частини активів у країнах Євросоюзу та трохи інших "дрібниць".
Але переговори йшли ні добре, ні погано. Тобто без гарантованих нових поступок. Шантаж у вигляді зменшення кількості кораблів, що пропускаються (непроведення перевірки російською стороною оглядових груп) так само вказував на швидке припинення дії угод.
На цьому фоні відбувається успішна атака України на Кримський міст. Відповісти Кремлю, по суті, нема чим. Крім, звичайно, використання цього кейсу як приводу сказати: "Ми образилися, і ми пішли".
Якби не було приводу – все одно б "образилися". Адже є потреба у черговий раз підняти ставки, пожвавити розмови про необхідність заморозки війни, а також створити невелику знервованість на ринку, яка підніме ціни на продовольство і, що найголовніше, на добрива.
Ердоган може повторити призабуту фразу
У цьому підходимо до термінів "повернення" Росії до угоди. Чому вересень? Тому що ринок добрив – сезонний. Один із піків укладання контрактів припадає на вересень – листопад. До повернення до угоди можна спробувати, використовуючи ажіотаж, накрутити ціни для країн, які не підтримують санкцій, а потім і для всіх інших. Та й новий урожай зерна на експорт вже буде готовий до відправки.
Читайте також Кріпаки та зорова ілюзія: як росіяни "вражали" виробництвом "Ланцетів"
Останнє не менш важливе, адже потужності для довготривалого зберігання зерна в Росії (як і в Україні) обмежені. Тобто треба продавати цьогорічний урожай, щоб був сенс сіяти наступного.
Чи може повернення Росії відбутися раніше? Цілком. Тут треба уважно стежити за Туреччиною. Нагадаю, що перед втечею з Херсона росіяни також погрожували припиненням роботи "зернового коридору". Анкара відповіла тезою про можливість огляду кораблів турецькою стороною, якщо росіяни не бажають, і відповідно конвоювання зерновозів силами турецьких ВМС.
Теоретично, сьогодні турецькому лідеру Реджепу Ердогану нічого не заважає повторити призабуту тезу. Кремлю знову не буде що відповісти по суті. Значна частина експорту (зокрема сірого), а також паралельного імпорту йде через Туреччину.
Навіть якщо турецька сторона вирішить поки не підіймати ставки, Росія все одно повертатиметься до зернової угоди. Поки що є пауза на місяць – два.