Його дії часто не відповідають словам: що стоїть за риторикою Ердогана про ХАМАС

Такою думкою із 24 Каналом поділився заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Він припустив, що антиізраїльска риторика Ердогана не відображає усієї складності турецької позиції.

Дивіться також Залучили танки, знищили терористів: армія Ізраїлю здійснила успішний рейд у Сектор Гази

Радикальні заяви – частина прагматизму

Те, що сказав Ердоган, є поширеним наративом на “арабській вулиці”, і саме так ці події здебільшого оцінює турецька преса.

Однак було би неправильно вважати, що цими словами турецький президент обрав собі табір, до якого хоче належати. Як відомо, Ердоган є прагматичним політиком, який шукає спосіб збільшити свій вплив серед мусульманських країн. Однак, на думку Данилова, його дії часто не відповідають його словам.

Про прагматичність інтересів лідера Туреччини свідчить, приміром те, що незадовго до цієї заяви Ердоган остаточно погодив вступ Швеції до НАТО. Багато оглядачів вважали, що Анкара і надалі використовуватиме цей важіль для шантажу Заходу, однак турецький очільник вирішив продемонструвати свою єдність із Альянсом.

Зверніть увагу! Протягом останніх років відносини США та Туреччини перебували у великій напрузі. Це пов’язано із заколотом військових проти Ердогана, у причетності до якого турецький президент підозрював Вашингтон. Незабаром Анкара вирішила придбати російські С-400, чим сильно розлютила Сполучені Штати, свого партнера по НАТО. У відповідь США відмовились продавати Туреччині винищувачі F-35, і ця відмова була непорушною аж до згоди Ердогана прийняти Швецію до Альянсу.

Чому позиція Ердогана викликає питання

Цікаво, що й у самій Туреччині є свої борці за незалежність і своя проблема, пов’язана з утисками прав курдів. Ердоган жорстко подавляє будь-які спроби курдів виступити на захист своїх прав, в тому числі тавруючи їх "терористами".

У Європі існує вдосталь політичних сил, які вважають курдів борцями за свою свободу. Саме в цьому, до речі, і полягала суперечка Туреччини зі Швецією, яка активно прихищала курдських активістів.

Контекст: курди є одним із найбільших народів світу, що не мають власної державності. Історично вони проживали на територіях сучасних Туреччини, Іраку, Ірану та Сирії, а їхня чисельність сьогодні сягає 30 млн.

Найбільша кількість курдів живе саме на території Туреччини, однак держава навіть не визнає їх окремою національною групою. Водночас під час війни з ІДІЛ в Іраку курдські загони самооборони чудово показали себе в протидії ісламістським бойовикам.

Також курди контролюють території на Півночі Сирії, які межують з Туреччиною. Цей контроль був здобутий важкою ціною в боях із режимом Асада та тими ж ісламістами. Однак Туреччина вороже ставиться до цього утворення і навіть планувала провести на цих територіях військову операцію. 

"Фактично (випадок із ХАМАС – 24 Канал) є далеко не першим, коли одні й ті самі явища називають протилежними поняттями, записуючи їх на сторону добра або зла. І від того, що Ердоган на словах підтримав ХАМАС, ніяких змін у курдському питанні не станеться", – припустив експерт з питань Близького Сходу.

Сергій Данилов про позицію Туреччини в ізраїльсько-палестинському конфлікті: дивіться відео

Останні повідомлення про війну ХАМАС та Ізраїля

• Ще в перший день нападу ХАМАС на Ізраїль Нетаньягу пообіцяв здійснити жорстку акцію відплати, при цьому не чітко не розділяючи бойовиків ХАМАС та населення Сектору Гази. Однак після двох тижнів з моменту звільнення всіх Ізраїльських територій операція так і не почалася.
• Серед причин, через які її відкладав уряд Ізраїлю, називають прохання США. Спочатку Вашингтон намагався домовитись зі скинутим у Газі палестинським урядом про майбутнє цих територій, потім – спробував звільнити своїх заручників, а зараз готується розгорнути додаткові комплекси ППО на своїх військових базах.
• Країни Заходу повністю підтримують право Ізраїля на вторгнення в Газу в межах самооборони, однак закликають Тель-Авів не скоювати воєнних злочинів. Водночас громадяни та вихідці з мусульманських країн засуджують масовані авіаудари по території Сектору Гази, в наслідок яких загинули сотні її мешканців.