Ізраїльська модель: яких гарантій безпеки чекати від США і що вони змінять для України

У серпні 2023 року почалися прямі переговори між Україною та США щодо безпекових гарантій на той час, поки Україна не стане членом НАТО та отримає захист по тарифу "базовий" у вигляді 5-ої статті. 24 Канал аналізує, якими можуть бути ці гарантії та який механізм буде найефективнішим. 

Цікаво Точка неповернення для Росії: чи стане саміт у Джидді новою Касабланкою і яка роль Китаю

3 серпня відбулась зустріч у форматі онлайн, а через кілька днів голова Офісу Президента Андрій Єрмак особисто зустрівся з радником з питань національної безпеки Президента США Джейком Салліваном.

Особливих деталей щодо зустрічей наразі немає, є лише лаконічний оптимізм, про який написав сам Єрмак у себе в телеграмі:

Позитивно оцінив початок переговорів зі США щодо укладення двосторонньої угоди про безпекові гарантії для України.

Салліван та Єрмак / фото ОП

Яким має бути механізм гарантій безпеки

Головна ідея гарантій безпеки для України –  повноцінне членство в НАТО.

• Приєднання до найпотужнішої воєнної сили на планеті є запорукою того, що ніхто з агресивних сусідів не нападе на тебе. Принаймні, так виглядає на папері, проте, є цілком обґрунтовані припущення, що так і має бути.
• Силу НАТО на словах визнавала й сама Росія (нині офіційно прописана в документах Альянсу, як головна загроза безпеці).

Зверніть увагу! Ще до вторгнення в Україну, Путін на зустрічі з президентом Франції Макроном, пояснював, що змушений шантажувати світ ядерною зброєю, бо конвенційні потужності Росії та НАТО непорівнянні.

Саме карту ультиматуму до НАТО Путін розіграв при вторгненні до України, а російська пропаганда й досі горланить, що в Україні триває проксі-війна між Альянсом і Росією. Насправді ж українці, можливо, дуже б і хотіли цього, але реалії зовсім інші. Тому якомога швидше приєднання України до НАТО є найголовнішим питанням.

Втім, у самому Альянсі не готові воювати з Росією, а тому просто зараз Україна не зможе стати новим членом НАТО. Адже це означало б велику війну.

Це розуміють і в Україні, тому було запропоновано стратегію перехідного етапу: 

• Вона передбачає двосторонні угоди про гарантії безпеки між Україною та великими світовими державами. Про їхнє укладання президент Зеленський домовився на саміті НАТО у Вільнюсі в липні.
• Право і честь укласти першу з таких угод отримали США –  найбільший і найпотужніший союзник України.

Ці гарантії безпеки посилять прогрес України на шляху до майбутнього членства в євроатлантичній спільноті, включно з ЄС і НАТО, що є кінцевою метою та найнадійнішою гарантією безпеки,
–  Андрій Єрмак пояснює сенс двосторонніх гарантій безпеки.

Що передбачають гарантії безпеки та хто ще, крім США, їх надасть

За задумом України, двосторонні угоди з нашою державою мають укласти також країни, що є членами так званої "Великої сімки" (G7).

До клубу провідних економік та демократій світу входять: США, Японія (недаремно ж на липневому саміті НАТО у Вільнюсі були присутні представники країни сонця, що сходить), Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія та Канада.

Вперше за час незалежності ми сформували фундамент безпеки для України на шляху до НАТО. Це конкретні гарантії безпеки, які підтверджують топ-7 демократій світу. Ніколи раніше в нас не було такої безпекової основи. І це рівень "Великої сімки". На цьому фундаменті збудуємо нову, юридично обовʼязкову архітектуру двосторонніх безпекових договорів із найсильнішими,
–  президент Зеленський пояснює суть і рівень механізму безпекових гарантій.

Гарантії безпеки передбачають:

• заходи з допомоги Україні в захисті себе та запобігання новій агресії,
• заходи на випадок нової агресії,
• підтримку в притягненні Росії до відповідальності за агресію.

Гарантії безпеки є продовженням реалізації української формули миру на практиці. Де-факто, Україна пропонує провідним державам світу офіційно підтримати її, не лише на рівні декларацій і спільних заяв, а конкретними діями.

Формально, це буде рамковий договір, проте на "рамковий період" –  до вступу в НАТО. Раніше такої перспективи для України взагалі не було, нині ж вона консенсусно є питанням часу і перемоги над Росією.

Що Україні дає формалізація безпекових гарантій і до чого тут "ізраїльська модель"

Офіційний статус є гарантією, що зі зміною персон у владних кабінетах ситуація не зміниться. Тут варто передати привіт Путіну та його сподіванням на успіхи Дональда Трампа на виборах президента США наприкінці 2024 року.

• До виборів Росії в своєму нинішньому вигляді ще треба дожити. Та, схоже, для Кремля це нині є чи не єдиним завданням у війні.
• Американо-український безпековий договір ці сподівання росіян знищить і фактично стане таким собі "перестрахуванням від дурня".
• Також офіційні документи усувають бюрократичні перепони та спрощують процеси. Так, передача воєнних технологій й озброєння буде спрощена – не будуть потрібні треті країни (це дуже важливо, до прикладу, у випадку з Японією).

Таким чином, Україна у разі укладання відповідних угод формалізує так звану "ізраїльську модель". Вона передбачає, що країна залишається поза НАТО, але отримує повний доступ до відповідних технологій Альянсу, інформацію, розвідувальні дані та фінансування. Якщо ви слідкуєте за новинами, то знаєте, що вона вже давно діє.

При цьому, ще до укладення Меморандуму, США почали активно поставляти Ізраїлю бойові літаки та іншу зброю в межах операції Nickel Grass, чим посприяли перемозі союзника у війні Судного дня 1973 року.

Європейці тоді, до речі, були дуже налякані ультиматумами СРСР та арабських держав з ОПЕК, тому оголосили про свій нейтралітет і закрили свій повітряний простір для американських ВПС. Згоду надала лише Португалія, тому американці зі своєї бази на  Азорських островах організували повітряний мост, який ювелірно реалізували в нейтральному повітряному просторі над Середземним морем.

Водночас постпред США при ОБСЄ Майкл Карпентер заявив, що у Вашингтоні вважають важливою розбудову в довгостроковій перспективі таких збройних сил, яких Україна потребує для стримування ймовірної агресії Росії в майбутньому.

За його словами, українська армія має бути настільки потужною, щоб Росія навіть і не думала про напад.

І тут можете поглянути, наприклад, на те, що Сполучені Штати зробили для нашого партнера Ізраїлю, протягом багатьох років забезпечуючи його цією якісною військовою перевагою,
– сказав Карпентер.

Хіба в України не було гарантій раніше?

5 грудня 1994 року Україна уклала так званий Будапештський меморандум. Він передбачав, що наша держава відмовляється від власного ядерного арсеналу. Натомість Росія, Велика Британія та США стануть гарантами безпеки України.

Проблема цього документу була в тому, що він не визначав жодного механізму та не передбачав якихось конкретних дій. А тому, коли Росія напала в 2014 році на Україну (чим порушила не лише Будапештський меморандум, але й низку двосторонніх угод між Москвою та Києвом), всі обмежилися лише формальними деклараціями.

Коли ж за кілька днів до великого вторгнення росіян президент України нагадав світу про зобов’язання, Лондон і Вашингтон лише розвели руками.

З 2014 року Україна тричі намагалася скликати консультації держав – гарантів Будапештського меморандуму. Тричі – безуспішно. Сьогодні Україна зробить це вчетверте. Я як Президент – уперше. Але й Україна, і я робимо це востаннє. Я ініціюю проведення консультацій у межах Будапештського меморандуму…
– президент Зеленський 19 лютого 2022 року з трибуни Мюнхенської безпекової конференції констатує, що Україна опинилася "у безпековому вакуумі".

Російське вторгнення поховало як Будапештський меморандум, так і Нормандський процес разом з мінськими угодами. Постало завдання створення дієвого механізму на час, доки Україна не стане повноцінним членом НАТО.

Що змінять для України договори про гарантії безпеки

Наразі Україна має значну підтримку від союзників і фактично значною мірою має змогу продовжувати боротися та перемагати завдяки допомозі коаліції держав цивілізованого світу. Провідну роль тут відіграють саме Сполучені Штати Америки.

Експерти The Washington Post підрахували, що США витратили на допомогу Україні найбільше – 66,2 мільярда доларів, що є більше ніж допомога будь-якій іншій країні (включно з Ізраїлем, Єгиптом і Йорданією).

Як зростала підтримка США / інфографіка WP

Масштаби допомоги Україні поступаються лише плану Маршалла (150 мільярдів доларів на 3 роки для відновлення повоєнної Європи). Це говорить про те, що допомога Україні – це стратегічна інвестиція для США.

Зверніть увагу! Зазначимо, що до дуже цікавої статистики WP щодо збройної допомоги не увійшли витрати на 20-річну війну в Афганістані. А там мінімум 822 мільярдів доларів без урахування інфляції та витрат у Пакистані та інших суміжних державах.

Результати ж цих двох інвестицій просто непорівнянні. Афганістан – це реальне тринькання грошей платників податків з від'ємним результатом. 

Натомість допомогу Україні можна порівняти з інвестиціями в невеликий технологічний стартап, де інвестори почали з обережних кроків, які вимірювалися джавелінами та зброєю для ведення партизанської війни, а нині доросли до передачі танків Abrams. А в перспективі – F-16 та ATACAMS.

І за ці помірні та цілком розумні інвестиції отримали не лише українського "єдинорога", але й демілітаризацію та (сподіваємось) денацифікацію принципового геополітичного супротивника. При цьому, жоден чинний американський військовий не постраждав (на відміну від Афганістану). Що це як не дуже вдала інвестиція?

До того ж для США ці витрати залишаються незначними відносно гігантського оборонного бюджету країни у 1,77 трильйона доларів та лише 0,33 відсотка ВВП.

Відзначимо, що лідерами допомоги Україні за часткою від ВВП є її сусіди – Естонія (1,26%), Латвія (1,09%), Литва (0,95%) і Польща (0,68%).

Тобто бачимо, що для США є простір, де можна додати. Також Сполучені Штати ще не використали свій козир у вигляді ленд-лізу. Нині в США є двопартійна підтримка України як на рівні політикуму, так і серед простих американців. Це дає Україні гарантії того, що підтримка з боку Вашингтона аж ніяк не припиниться. Також США подають приклад іншим державам вільного світу та сигнал Росії –  вона неодмінно програє.