24 червня, 20:51
4
Оновлено - 20:53, 24 червня

Антиукраїнська риторика і скандальний візит до Росії: цікаві деталі біографії Кароля Навроцького

19 червня польський президент, невдоволений присвоєнням підрозділу ССО імені Героїв УПА, позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Це спричинило неабиякий скандал.

На тлі цього 24 Канал розповів про антиукраїнську риторику та інші скандали за участю Кароля Навроцького.

Дивіться також Скандал навколо позбавлення Зеленського ордена Білого Орла: усе, що відомо наразі 

Якою була риторика Навроцького щодо України?

Навроцький неодноразово займав антиукраїнські позиції. Попри те, що він є істориком за фахом.

На посаді ​голови Інституту національної пам'яті він продовжував курс своїх попередників, який можна назвати двома словами – "історичні війни". Вони стосувалися не лише України, але й Німеччини, Росії та навіть Ізраїлю.

Курс Навроцького та його попередників був таким: 

  • винятково односторонні "етнічні чистки з ознаками геноциду";
  • замочування злочинів польських військових проти українців на Галичині та Волині під час Другої світової;
  • замовчування співучасті поляків у масових депортаціях українців вже після війни.

Втім, викрутити цей антиукраїнський курс на максимум не вдалося через повномасштабне вторгнення Росії, коли поляки підтримали Україну.

А у липні 2023 Навроцький навіть заявив, що Україна має право вшановувати своїх героїв попри те, що вони не вписуються у польське бачення історії. Варто зауважити, що за кілька місяців до цього Зеленському вручили орден Білого Орла. 

Однак я визнаю, що українці мають право самі обирати своїх героїв. Якщо для них героєм є Степан Бандера чи Роман Шухевич, то поляки не обиратимуть патронів українських вулиць. Це те до чого я, як голова Інституту національної пам'яті Польщі – не маю жодних претензій,
– казав тоді Навроцький.

Йому довелося тимчасово стати ненависником Німеччини та Росії. Росіяни у лютому 2024 навіть оголосили його в розшук через участь у демонтажі пам'ятника радянським солдатам.

До слова, у 2018 році Навроцький літав до Москви за запрошенням нібито на наукову конференцію. Хоч візит фінансувався державою, жодного фото, звіту чи комюніке не було. 

У критиків Навроцького були різні версії, що було насправді: від пиятики з росіянами до вербування російськими спецслужбами.

Наприкінці 2024 року Навроцький знову повернувся до інформаційних атак проти України. Тоді партія Качинського "Право і справедливість" випустила владу зі своїх рук, опинившись після перемоги на виборах в ізоляції. 

Качинський вирішив взяти реванш на виборах президента в травні 2025 і для цього зупинив свій вибір саме на Навроцькому. Останній у 2023 році магістром бізнесового адміністрування, ймовірно, щоб краще розумітися на державних справах і управлінні.

Під час дебатів кандидатів у президенти Навроцькому пригадали його візит до Москви 2018 року. У відповідь він спробував презентувати себе яструбом і заявив, що Польща має відігравати провідну роль у мирних переговорах про закінчення війни. Але політик не зумів пояснити, як це має статися.

Навроцький будував свою президентську кампанію на історичних претензіях до України. Зокрема, він піарився на темі ексгумацій жертв Волинської трагедії, вперто повторював фейк про 120 000 замордованих українцями поляків та заявляв, що Україні не місце в ЄС і НАТО.

Сьогодні я не бачу Україну в жодній структурі – ні в Європейському Союзі, ні в НАТО – поки не будуть вирішені такі важливі для поляків цивілізаційні питання. Країна, яка не може відповісти за дуже жорстокий злочин проти 120 тисяч своїх сусідів, не може бути частиною міжнародних альянсів,
– казав Кароль Навроцький у січні 2025.

Після перемоги на виборах Навроцький теж зробив декілька гучних заяв, частина з яких була антиукраїнською.

Тоді Зеленський згладив ситуацію, запропонувавши відмовитися від взаємних образ і звинувачень та працювати конструктивно.

Що відомо про скандал з орденом Білого Орла?

19 червня Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Згодом президент України відправив нагороду Новою Поштою назад у Польщу. 

Це рішення підтримала низка українських політиків, зокрема експрезиденти, які теж віддали Польщі свої нагороди.

Наразі МЗС України працює над тим, аби "гострі кути" та емоції стишити. Як зауважив речник Тихий, Україна виступає за діалог з Польщею.

Пов'язані теми: