Шлях до ЄС розблоковано: Угорщина знімає вето, а Україна готується відкрити нові переговорні кластери з ЄС

Верховна Рада старанно робить свою роботу, тому Будапешт більше не блокує, а Київ готується до чергового важливого етапу на шляху до ЄС. Вже 13 жовтня Україна та Європейський Союз можуть офіційно запустити переговори одразу за двома ключовими блоками — "Внутрішній ринок" і "Конкурентоспроможність".

Поки Україна долає бюрократичні бар'єри, сам Брюссель паралельно переписує правила розширення. Що саме стоїть за цим рішенням, чому зняття угорського вето – лише частина історії, та як ЄС оновлює методологію розширення — читайте далі в матеріалі 24 каналу. 

Відкриття двох кластерів вже цього тижня, решта – до кінця року

В Євросоюзі готуються запустити переговори одразу за двома новими кластерами для України та Молдови. Старт можуть дати вже у вівторок, 13 жовтня, під час засідання Ради із загальних питань у Люксембурзі.

Цьому передували тривалі затримки: після двох років угорського вето перший переговорний кластер "Основи" для України та Молдови офіційно відкрили тільки 15 червня в Люксембурзі. А вже 14 липня ЄС розблокував для України шостий кластер, що стосується зовнішніх відносин.

Відкриття наступних двох кластерів знову відклали на два місяці через позицію Будапешта. Угорщина обіцяла зняти вето лише після того, як Верховна Рада ухвалить законопроєкт про освітні права нацменшин. Голосування в українському парламенті відбулося 12 жовтня — напередодні зустрічі в Люксембурзі. 

Народні депутати, розуміючи важливість моменту, не підвели: ще до обіду законопроєкт №16119 про освітні права нацменшин було ухвалено: за основу – 273 голосами та відповідно в цілому – 266. Після процедури голосування спікер Ради Стефанчук підписав документ, і його було направлено на підпис президенту Зеленському, який також не зволікав і все зробив оперативно.

Поспішність можна легко пояснити заявою єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. Минулого тижня пані Кос окреслила план дій та алгоритм, який запустить волевиявлення українських парламентарів:

Як тільки це станеться, державам-членам доведеться прискорити процедуру. Але так, можливо, що ми відкриємо наступні два кластери для Молдови та України наступного тижня під час IGC (міжурядової конференції — 24 Канал). Ми сподіваємося відкрити ще два кластери для Молдови дуже скоро. І всі — до кінця року.

Українська економіка переходить на європейські стандарти 

Відкриття кластерів 2 і 3 — це фактично перехід до власне переговорів про фундамент самого Євросоюзу: економічну інтеграцію, спільний ринок й конкуренцію. Якщо прибрати бюрократичні формулювання, Україна робить крок до того, щоб її економіка працювала за єдиними європейськими правилами, а вітчизняний бізнес отримав реальні інструменти для роботи на ринку ЄС.

На практиці це запускає глибокі зміни одразу в кількох напрямках. У торгівлі розпочнеться гармонізація стандартів продукції, технічних вимог та процедур сертифікації, що зніме ключові регуляторні бар'єри. Сектор послуг отримає спрощений вихід на єдиний ринок завдяки створенню рівних умов роботи, а нові правила фінансових операцій наблизять рух капіталу до європейських норм, зробивши банківську та інвестиційну систему прозорішою. Покупці ж відчують перехід на жорсткіші стандарти ЄС у сфері захисту прав споживачів та безпеки товарів.

Втім, саме лише відкриття переговорного блоку автоматично нічого не змінює. Попереду — кропітка робота не лише над ухваленням законів, а й над їхньою реальною імплементацією.

Одним із найскладніших завдань стане реформа системи конкуренції та державної допомоги. Україна має побудувати прозорий контроль, аби державні субсидії та пільги не спотворювали ринок. Як зазначають аналітики VoxUkraine у дослідженні щодо підготовки України до вимог ЄС, для цього необхідно відновити повноцінний облік та нагляд за держпідтримкою, що буде критично важливим під час повоєнної відбудови економіки.

Паралельно виробникам доведеться інвестувати у модернізацію, нову документацію та підтвердження відповідності технічним регламентам ЄС. Це вимагатиме додаткових витрат, але натомість відкриє прямий доступ до ринку Євросоюзу. Зрештою, інтеграція посилить конкуренцію і всередині окремих галузей. Наприклад, у дослідженні французького інституту IDDRI щодо впливу вступу України на аграрний сектор ЄС йдеться про те, що поява української продукції створить тиск на європейських виробників зернових та олійних культур.

Водночас європейські тваринники від такої співпраці лише виграють, адже отримають доступ до дешевшої кормової бази. Першу хвилю протестів фермерів у Європі ми вже спостерігали три роки тому, коли українське зерно, кукурудза, цукор та птиця безмитно й без обмежень пішли на ринок ЄС. Нижча собівартість нашої продукції тоді спровокувала паніку серед місцевих аграріїв, які злякалися демпінгу та падіння цін. Втім, у довгостроковій перспективі ця різниця стиратиметься: перехід на жорсткі стандарти ЄС — від екологічних вимог до обмежень на пестициди — неминуче підвищить собівартість і в Україні. 

Аналітики OECD у дослідженні економіки України за 2025 рік чітко вказують на головні стримувальні чинники:

• складне податкове адміністрування;
• високу частку тіньового сектору;
• відсутність рівних правил гри.

Переговори за цим кластером фактично змушують вирішувати ці проблеми, аби бізнес міг конкурувати завдяки ефективності, а не через неформальні переваги чи "сірі" схеми.

Окремий блок питань стосується трудового права. Україна має підтягнути до європейських стандартів норми щодо умов праці, безпеки на виробництві та захисту працівників. Для роботодавців це означатиме суворіші вимоги та потребу в адаптації, а для найманого персоналу — більш дієві законодавчі гарантії.

Чому Угорщина зняла своє вето

Минулого тижня Угорщина, забувши про грізні заяви, все ж дала "зелене світло" на відкриття двох кластерів на рівні COREPER — Комітету постійних представників країн ЄС. Поштовхом до цього стала реєстрація у Верховній Раді законопроєкту щодо врегулювання освітніх прав національних спільнот, який уже пройшов схвалення профільного парламентського комітету.

Як зазначив речник МЗС Георгій Тихий, Будапешт станом на зараз дотримується своєї частини домовленостей, тоді як Київ послідовно виконує взяті на себе зобов'язання. 

Розраховуємо на те, що вдасться це зробити вже невдовзі – два кластери достатньо швидко і до кінця року ще два кластери. От такий таймлайн бачимо з українського боку, – заявив речник МЗС.

Будапешт роками тримав на паузі євроінтеграцію України, традиційно шантажуючи Брюссель і Київ питанням нацменшин. Втім, після того, як ще в червні сторони узгодили розширення мовних, освітніх та культурних прав угорської спільноти, процес зрушив із мертвої точки. Угорські дипломати пообіцяли зняти вето, якщо Україна закріпить ці норми на законодавчому рівні.

Україна 12 жовтня виконала свою "домашню роботу" / інфографіка – Верховна Рада

Ключовим кроком став законопроєкт №16119, який Верховна Рада ухвалила 12 жовтня. Документ гарантує право на навчання мовами нацменшин і корінних народів у школах та класах відповідного профілю, збереження їхньої культури, історії й традицій, а також можливість дублювання освітніх документів мовою меншини за заявою батьків. Ба більше, школи, де більшість учнів навчається мовою нацменшин ЄС, отримають офіційний спеціальний статус. Водночас державна мова залишається базовою, а батьки учнів зможуть письмово ініціювати розширення переліку предметів українською.

У МЗС України будь-які закиди щодо «поступок» Будапешта відкидають. За словами речника Тихого, документ не є точковою поступкою Угорщині, а гармонізує українські норми із загальними стандартами ЄС. 

Тому на ваше питання, чи ми чимось жертвуємо, чи ми щось (віддаємо — 24 Канал), – ні, я так не вважаю. Мені здається, що наша сила в нашому різноманітті і повага до національних меншин – це частина цієї сили, – сказав Георгій Тихий.

В Євросоюзі можуть змінити правила вступу

Тим часом сам офіційний Брюссель розглядає реформу розширення ЄС, яка має пришвидшити вступ нових країн і водночас убезпечити Союз від внутрішніх криз. Як оголосила минулого тижня єврокомісарка Марта Кос, Єврокомісія пропонує скасувати принцип одностайності та перейти до голосування кваліфікованою більшістю на проміжних етапах — зокрема, під час відкриття переговорних кластерів, де зараз панує право вето.

У кулуарах такі дискусії ведуться досить давно, проте їх вперше виносять на офіційний рівень. 

Разом із тим в Єврокомісії продовжують робити ставку на "поступову інтеграцію": країни-кандидати, включно з Україною, зможуть достроково долучатися до ринків енергетики, транспорту, штучного інтелекту та оборони ще до повноправного вступу. Водночас Брюссель впроваджує жорсткі запобіжники: навчені досвідом суперечок із Будапештом і Варшавою, у разі відкату реформ чи порушення верховенства права новим членам планують заморожувати фінансування та забирати право голосу. 

Окремо в документі звертають увагу на український агросектор, масштаб і потужність якого лякають європейських фермерів. Брюссель планує запровадити спецобмеження для чутливої сільгосппродукції, допомагаючи Києву натомість переорієнтуватися на традиційні ринки третіх країн.

Ці параметри сторони детально проговорять вже за кілька тижнів перед відкриттям аграрного кластера. Як підкреслила Кос, Україна точно буде в ЄС та його агрополітиці, але умови ще треба узгодити. Ці ініціативи Єврокомісії лідери ЄС уперше концептуально проговорять на саміті 15 – 16 жовтня 2026 року в Брюсселі.