Гібридні біженці з Мінська: як Лукашенко шантажує ЄС

Мінський шантаж 

Тиск Лукашенка на Євросоюз посилюється – сотні мігрантів щодня нелегально перетинають кордон Білорусі та Литви. Тактику шантажу білоруський диктатор обрав після накладення секторальних санкцій на Мінськ Брюсселем через примусову посадку літака та арешт опозиційного журналіста Романа Протасевича наприкінці травня. Санкції стосуються обмежень на торгівлю зброєю та нафтопродуктами. 

Детальніше про затримання Протасевича Через "замінування": у Мінську посадили літак, аби затримати засновника NEXTA Протасевича

Число нелегалів невпинно зростає і наразі складає понад 4 тисяч осіб за цей рік – що в рази перевищує показники за попередні роки разом узяті. Більшість нелегалів походять з країн Близького Сходу та Африки. 

Інфографіка 24 каналу про нелегалів до Литви 

Надзвичайні повноваження 

В ніч з 10 на 11 серпня відбулися сутички поблизу литовського парламенту. Тоді 5 тисяч протестувальників зібралися з вимогами проти нових карантинних обмежень через пандемію коронавірусу. В результаті 18 офіцерів поліції отримали поранення, а 26 осіб було затримано. 

Протести відбулися якраз після того, як Сейм Литви запровадив надзвичайний стан в країні до 10 листопада. Також Сейм затвердив програму будівництва стіни на кордоні на період до 2022 року. 

Затримання протестувальників під литовським парламентом / Фото LRT 

10 серпня литовський уряд вніс подання до президента Ґітанаса Науседи щодо розширення повноважень військовим підрозділам. Військові будуть перевіряти пасажирів, багажі та машини з використанням спеціального обладнання.

І 14 серпня таке рішення затвердив литовський президент. Надзвичайні повноваження будуть в литовської армії строком на 3 місяці з правом подальшого подовження. 

Що змінилося для литовської армії Через наплив мігрантів: військовим у Литві розширили повноваження у прикордонних районах

Стіна від нелегалів 

В безпековому аспекті Литва посилює прикордонний контроль. На початку липня прем'єр-міністр країни Інгріда Симоніте заявила про будівництво стіни на кордоні з Білоруссю. Це буде 4-метровий паркан з колючим дротом по всій площині кордону – 680 кілометрів. Над цим буде працювати державна компанія Epso-G, а коштуватиме це все за попередніми оцінками 152 мільйони євро. 

Литовський прикордонник / Фото Getty Images 

Задля зменшення нелегалів на своїй території, Литва розпочала переговори з країнами Близького Сходу – звідки й прибувають мігранти, зокрема Іраком. Зрештою, Багдад 7 серпня прийняв рішення про припинення авіарейсів до Мінська. На думку міністра закордонних справ Литви Габріеліуса Ландсбергіса, лише працюючи разом можна знищити мережі контрабанди людей до Євросоюзу. 

Наприкінці липня було направлено додатково 60 офіцерів прикордонної служби ЄС Frontex до Литви. Ці дії мають на меті посилити контроль над потоком нелегальних мігрантів з боку Білорусі. 

У нещодавньому звіті Frontex було підтверджено істотне зменшення нелегалів до Литви. Хоча на початку 2021 року було зафіксовано значно меншу кількість – в січні 22 особи, а в лютому 14.  

Після візиту на початку місяця Єврокомісара з внутрішніх справ Ілви Йоханнсон до литовського кордону, 11 серпня Європейська Комісія прийняла рішення виділити 36, 7 мільйонів євро Литві для утримання мігрантів. 

Дивіться сюжет про нелегалів з Білорусі до Литви:

 

 

Під час міжнародного форуму про нові форми гібридної агресії щодо Литви, який відбувся минулого тижня в Укрінформі виступив командир роти в Литовському стрілецькому союзі Рамунас Шерпатаускас. Шерпатаускас запевнив, що наразі прикордонники тримають ситуацію під контролем, а додаткова допомога не потрібна. Також військовий наголосив, що було прийнято рішення про зупинку та повернення нелегалів до Білорусі. 

В свою чергу депутат литовському Сейму Емануеліс Зінгеріс під час форуму заявив, що політичний тиск на Литву триває й через підтримку Тайваню. Нагадаймо, що у вересні в Литві з'явиться офіційне представництво острову Тайвань, який Пекін вважає своєю територією.  Зінгеріс підкреслив, що за умов гібридної війни необхідно балансувати між правами людини і відповіддю білоруському режиму. 

Загроза для всієї Європи 

Викладач Інституту міжнародних відносин та політичних наук Вільнюського університету Вітіс Юрконіс вважає, що основною проблемою наразі є якраз режим Лукашенка, а не мігранти, яких використовує Мінськ заради своїх політичних цілей.

Нині необхідно працювати над тим, щоб у Білорусі могли відбутися дійсно вільні та демократичні вибори, а також відновлення роботи Мінська в міжнародних організаціях. Поточні виклики стосуються не лише Литви, а всієї Європи.

Через це, на думку Юрконіса, Литва має всі можливості вийти з цієї ситуації сильнішою та більш підготовленою. А відносно нелегальних мігрантів дослідник подає наступну думку. 

Дотримуючись міжнародних конвенцій треба використовувати індивідуальний підхід щодо кожного мігранта. Дехто реально тікає від переслідувань, і вони мають право звернутися щодо надання політичного притулку, але є люди, які прагнуть потрапити до Литви виключно з економічних міркувань, 
– резюмує литовський політолог. 

Литовський політолог Вітіс Юрконіс / Фото UDF.BY 

Як бачимо, питання мігрантів має політичну, безпекову та економічну складову. Наразі до таборів, де знаходяться нелегали, направлено співробітників міграційної служби, які мають інформувати мігрантів про можливості отримання притулку, а також повернення додому.

Останнє меншою мірою стосується тих, хто прагне мігрувати з Білорусі до Литви через політичні причини. Ще рік тому, як тільки почалися протести в Білорусі проти фальсифікації президентських виборів, Вільнюс надавав всебічну підтримку білоруським опозиціонерам, зокрема Світлані Тихановській. Саме у Литві її штаб на початку липня отримав дипломатичний статус. 

Білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська та міністр закордонних справ Литви Габріеліус Ландсбергіс / Фото Twitter Lithuania MFA

Керівниця групи з вивчення гібридних загроз Українського кризового медіацентру Олександра Цехановська вважає, що авторитарний режим Лукашенка обрав нелегальну міграцію задля дестабілізації сусідніх країн. На її думку, бо Литва має невелике населення, то й відсутній фактично досвід боротьби з подібними викликами державної безпеки. Для України поточна ситуація на білорусько-литовському кордоні теж несе відповідні безпекові загрози – в тому числі й через пандемію коронавірусу. 

Україна фактично була визначена режимом Лукашенка як одна з ворожих країн і офіційні білоруські джерела регулярно називали її серед зовнішніх сил, які нібито відповідальні за організацію протестів. За таких умов цілком можна очікувати, що режим обере для Києва ті ж самі способи шантажу, що і до Брюсселя та безпосередньо Вільнюса – нелегальна міграція, відмова запобігати наркотрафіку,
– вважає аналітикиня. 

Олександра Цехановська / Фото Український кризовий медіацентр  

Українська допомога 

Нагадаймо, що з самого початку Україна висловила підтримку Литві в протидії нелегалам з Білорусі, за діями якої фактично стоїть Кремль. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наприкінці липня заявив, що Київ надасть Вільнюсу колючий дріт для посилення прикордонного контролю. 

А вже 12 серпня перший український гуманітарний вантаж (38 тонн) прибув до Литви. Серед допомоги був і обіцяний колючий дріт. Про це Кулеба повідомив у Twitter. 

Напередодні президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Литви Гітанасом Наусєдою. Сторони обговорили також і ситуацію на литовсько-білоруському кордоні. Науседа наголосив на відносній стабілізації ситуації з нелегальними мігрантами. 

Як доправляли українську допомогу Литві Україна відправила Литві колючий дріт для паркану на кордоні з Білоруссю: відео

Будемо сподіватися, що спільними зусиллями Європейський Союз зуміє вплинути на диктаторський режим Лукашенка, а відтак і на кремлівських ляльководів, які оголосили війну цивілізованому світу, в епіцентрі якої перебуває нині, на жаль, і Україна.