Хутір Обирок: Ukraїner розповів про перевинайдення покинутого села

Ukraїner пише, що хутір заснували понад десять років тому, та він і досі гуртує навколо себе спільноту й розвивається як екопоселення завдяки місцевим мешканцям. Обирок почався з будинку, який акторка Діана Карпенко та режисер Леонід Кантер купили 2007 року. На переїзд з Києва у звичайну сільську хатину надихнула подорож до Скандинавії.

Цікаво Ukraїner досліджує українську Австралію: цікава історія Ольги Олейнікової

Їх вразив спосіб життя місцевих людей впритул до природи, за межами великого міста. Тому вони й знайшли занедбаний Обирок з надзвичайним краєвидом та облаштовували придбане обійстя з нуля.

Обирок допомагали створювати митці з різних країн / Фото Юрія Стефаняка

Імпровізований кінотеатр і домашня школа

Хутір, де донедавна жило з десяток друзів, поступово розширявся, нові мешканці пропонували свої ініціативи. Обирок ставав комфортним простором, який міг збирати десятки, а то й сотні людей водночас.

Інфраструктуру хутора створили волонтери / Фото Юрія Стефаняка

Першим заходом, що об'єднав багато людей, став дводенний фестиваль різножанрового кіно "Кіносарай". Його до сьогодні проводять в імпровізованому кінотеатрі, створеному в колишньому сіннику. А для розвитку дітей тут працює домашня школа за участю кількох родин.

Більшість інфраструктури на хуторі створили волонтери та люди, які приїздили сюди регулярно. 10 років тому мешканці хутора почали працювати з волонтерами з-за кордону задля спілкування та обміну досвідом. Проєкт "Мистецький хутір Обирок" набув міжнародних масштабів також завдяки подіям, до яких долучалися артспільноти з інших країн (Данії, Франції, Німеччини).

В Обирку вже побували люди з 40 країн світу. Таке міжнародне ком'юніті дуже урізноманітнює життя хутора, робить його наповненим та цікавим,
– поділилася Діана Карпенко, співзасновниця хутору.

Жити та творити у взаємодії

Зараз у спільноті вже є близько 100 людей, які або мешкають тут, або приїжджають на хутір на постійній основі. Для охочих поселитися діє тестовий режим. За кілька місяців стає зрозуміло, чи готова людина бути частиною спільноти, жити тут незалежно від періоду року і творити у взаємодії.

На хуторі мешкають близько 100 людей / Фото Юрія Стефаняка

"Обирок – це точно не місце для дауншифтингу, тут існує енергія активності дії. Ідея в тому, щоб люди об'єднувалися, знаходили соціальні контакти, одне одного підтримували, ділилися радістю, взаємотерапіялись, тікали з міста, щоб поповнити свій ресурс чи приїздили з творчими ідеями", –підкреслила Діана.

Співзасновниця Діана Карпенко / Фото Юрія Стефаняка

Феномен села (останнім часом спрощений до клаптика землі, який можна здати в оренду) вимагає ідейників, які б дали йому нове життя. На Обирку такі люди вже є. Це не тільки українці, а й мешканці з-за кордону, що прагнуть жити в гармонійному оточенні та створюють реальність поза містами.

"Люди очікують, що ми якихось радикальних поглядів, і дуже дивуються, коли з'ясовують, що ми звичайні люди, які просто живуть. Це і є проєкт відновлення. Це і є наша країна зі всіма дорогами, лісами, розораними полями, травмованими душами і всім-всім", – наголошує мешканка Обирку, очільниця відділу культури, молоді та спорту в об'єднаній територіальній громаді Ірина Койда.

Більше про перетворення простору в Обирку: дивіться відео Ukraїner

Нагадаємо, раніше Ukraїner показував історію засновника хутору Леоніда Кантера. Після того, як у 2018 році Леонід раптово пішов з життя, постало питання, чи існуватиме Обирок далі і як розвиватиметься спільнота та простір.

Співзасновниця хутору Діана Карпенко вивчала у подорожах феномен розвитку мережі екопоселень у різних країнах світу, переймала західний досвід організації поселень. Завдяки спільним зусиллям активістів хутір продовжив своє життя, а громада обирян масштабувалася.