Неспокійне передмістя: історія багатостраждальної Авдіївки
Передмістя Донецька – Авдіївка – вже 8 років має статус прифронтового, але всупереч всьому місто тримається. В липні та серпні 2022 року найгарячіше на Донбасі саме тут. За місто та його околиці точаться страшні бої.
Сайт 24 каналу розповідає історію Авдіївки, що у дні битви за Донбас стала прикладом мужності та героїзму не лише для України, а й всього світу.
Читайте Історія Краматорська: життя міста, Україна та швейцарський "хрещений батько"
Слобода
Історія Авдіївки починається типово для багатьох населених пунктів Донбасу. У 18 столітті на пагорбах у верхів'ї невеличкої річки Кам'янки виникла слобода. Першими її мешканцями були переселенці з Полтавщини та Чернігівщини, також сюди прибували селяни з Курської та Воронезької губерній росії (як відомо з переписів, значну частину населення там становили також українці).
За легендою, свою назву Авдіївка отримала від імені одного з перших поселенців – Овдія, його русифікована версія імені дала назву майбутньому містечку. Таку честь він заслужив за свою швидкість – швидко бігав. Чому це було важливо? У слободі кожному давали земельний наділ тої довжини, скільки він може пробігти, вигукуючи на одному диханні "А-аааааа". З того часу мешканців поселення стали називати "гагаями" – за українізованою формою окрику. Можливо, згаданий Овдій саме відзначився на тих забігах й став місцевою знаменитістю.Казенне село
У 1778 році царська адміністрація ліквідувала слободу в Авдіївці, тобто – вільне поселення селян, та зробило його та їх державною власністю. Формально вони були вільними (тобто не належали панам, але були закріплені за землею, яка була державною). Так Авдіївка зі слободи перетворилася на казенне село та було частиною Бахмутського повіту.
У 1859-му в Авдіївці мешкало 2299 осіб (1180 чоловічої статі та 1119 — жіночої), тут було 450 дворових господарств, існували православна церква й поштова станція.
Після реформ 1860-х населення Авдіївки зросло до 3 тисяч, господарств було вже 555, двічі на рік в селі проходили великі ярмарки.
Фальсифікатор історії Де, як і чому Путін набрехав у скандальній статті
Розвитку посприяла побудова Катерининської залізниці, в Авдіївці було закладено залізничну станцію, а саме село стало волосним центром. У міру того, як розростався Донбас, зростала й роль Авдіївки. До речі, у ті часи було 2 Авдіївки, їх часто так і називали – Авдіївка-1 і Авдіївка-2. Остання після завершення Другої світової стане селищем "Хімік", а пізніше увійде до складу міста Авдіївка – райцентру.
Турбулентні часи
Нелегке, але мирне життя краю перервала революція в російській імперії. На кілька років український Донбас, а разом з ним і селище Авдіївка занурились у вир кривавої боротьби. Війська УНР, німці, білі, махновці та більшовики зійшлися у жорстокому герці. Переможцями вийшли останні - завдяки жорстокості, популізму та ще раз жорстокості.
Селянам більшовики обіцяли землю, натомість ті отримали нове рабство, робітникам – заводи, але це була нова кабала. Головними інструментами більшовиків були пропаганда і терор. Останньому аргументу комуністи надавали перевагу.
У роки Голодомору 1932 – 1933 років, лише за офіційними відомостями, загинуло 485 мешканців Авдіївки. Їх імена є у "Книзі пам'яті жертв Голодомору в Україні". Скільки насправді було замордовано московитами у ті страшні дні – невідомо.Після закінчення Другої світової війни "совєти" вирішили почати все з чистого листка – новим центром регіону став Донецьк, а сусідня з ним Авдіївка увійшла до складу великої Донецько-макіївської агломерації.
У 1956 році два сусідні селища об'єднали – так на мапі України з’явилось нове місто – Авдіївка. За кілька років в місті почалося будівництво коксохімічного заводу – першу лінію славетного "Авдіївського коксохіму" було запущено вже в 1963 році.
Читайте також Жертва "дружби народів": історія Сєвєродонецька
Нині підприємство, що вважалося найбільшим в Європі виробником коксу та сірчаної кислоти, фактично знищене росіянами. Попри жахливі руйнування та масштабні атаки росія ніяк не може його захопити – українські захисники мужньо тримають стрій й залишають територію заводу під своїм контролем. Легендарна "Промка" залишається нашою!
Напередодні російської агресії населення Авдіївки становили приблизно 35 000 людей. За 8 років по тому, в зруйнованого окупантами містечку залишилось не більше 2000 відчайдухів.8 років
У квітні 2014 року в Авдіївці з'явились російські терористи та встановили в місті свою владу. Терористи провели в містечку фейковий "референдум" і проголосили його частиною так званої "ДНР". Російський шабаш тривав кілька місяців, доки терористів не вибили бійці ЗСУ та добровольці з "Правого сектору".
Звільнення Авдіївки 28 – 30 липня 2014 року – дивіться відео:
Росіяни 30 липня 2014 року втекли до Донецька, але обіцяли скоро повернутися. Шлях, який у мирний час займав десь 20 хвилин на автівці, розтягнувся на довгі роки, коштував окупантам тисяч життів, але так і не привів до Авдіївки.
Як визволяли Авдіївку – дивіться відео:
З того часу Авдіївка стала прифронтовим містом – постійно була під обстрілами, а бої у "промці" фактично не припинялися всі 8 років російсько-української війни – вони то вщухали, то знову разгорялися. На жаль, з Авдіївки регулярно надходили трагічні новини про смерть українських героїв – такою є страшна ціна "миру".
Кадри з Авдіївки облетіли весь світ, а знаменитий мурал (в народі "Розмальовка") – на посіченому осколками будинку за номером 20 на вулиці Молодіжній, на якому зображено мешканку міста – вчительку української мови Марину Марченко, став одним з символів українського спротиву.
Легендарний мурал / Фото "Повернись живим"
Авдіївка – 2015 рік: дивіться відео:
Попри постійні загрози в Авдіївці вдалося, наскільки це можливо, відновити нормальне життя. До міста повернулися люди (у 2019 році тут мешкали понад 32 тисячі містян), були відновлені постраждалі будинки, з'явилася нова школа, полагоджено дороги тощо.
З новою силою бої розгорілися у 2022 році. Росія кинула на Авдіївку великі сили, але не змогла ані захопити місто, ані здобути якихось успіхів у "промці". Тоді розлючені росіяни почали рівняти з землею міста й вбивати мирних мешканців, тих самих мешканців Донбасу, яких на словах вони обіцяли захищати.
Попри всі спроби ворога – Авдіївка стоїть. Не допомагає навіть пропаганда – фейковому наказу про здачу міста, що його поширили росіяни у червні 2022-го, ніхто не повірив.
Авдіївка — це Україна. Була, є і буде нашою! Інформація про здачу — нікчемний, недолугий фейк. Нас цинічно намагаються знищити. Ми героїчно чинимо опір. Перемога за нами, адже давно відомо, хто до нас з мечем прийде, від меча і загине,
– голова Авдіївської міської військово-цивільної адміністрації Віталій Барабаш про ситуацію навколо міста влітку 2022 року.
Після кількох місяців лобових атак росіяни нині намагаються оточити місто та взяти його у "котел". Зі слів очевидців, нині найскладніша ситуація на всьому фронті – саме в районі міста. Росіяни деруться на Піски та інші населені пункти в околицях Авдіївки, не рахуючись з шаленими втратами. Українці усвідомлюють небезпеку й тримаються. Разом з ними – вся Україна та весь цивілізований світ.
В Авдіївці критична ситуація, чому люди не їдуть звідти – дивіться відео: