Боротьба з "нацизмом": ISW проаналізував, як Путін виправдовує російську агресію за кордоном

Аналітики Інституту вивчення війни зазначили, що Росія продовжує використовувати концепцію "співвітчизників за кордоном", аби виправдати свою можливу агресію щодо країн Балтії та НАТО. Окрім того, Владімір Путін та Алєксандр Лукашенко заявляли, що Росія буцімто перебуває в "екзистенційному геополітичному конфлікті з сучасним нацистським рухом", який поширюється за межі України.

До теми Що означають заклики до припинення вогню: в ISW оцінили мотиви Путіна

Як Путін виправдовує свою агресію

В Інституті вивчення війни зазначили, що Путін вже давно намагається створити ідеологію для Росії, яку б могли використовувати для підтримки геополітичної конфронтації із Заходом, що нагадує холодну війну. Якщо раніше у Кремлі більше говорили про "захист російськомовного населення", то тепер з усіх рупорів кричать про "нацизм".

Так, одним із виправдань повномасштабного вторгнення в Україну у Росії називають "денацифікацію". Ярлик "нацизму" Путін застосовував не лише до України, а й до країн Балтії та НАТО, тому окупанти можуть ним клеймити будь-кого у світі, й таким чином виправдовувати агресію. 

Кремль, можливо, вирішив, що простий наратив про те, що Росія та інші держави борються з геополітичною нацистською силою, є більш ефективною наративною лінією, ніж спроба Путіна апелювати до російських громадян і російськомовних на території колишнього Радянського Союзу і Російської імперії з ідеологією "русского міра", яка базується на навмисно аморфних етнічних ідентичностях, які не узгоджуються між собою і суперечать багатонаціональному складу Росії,
– наголосили аналітики ISW.

Участь Лукашенка у цій риториці свідчить про те, що пропагандисти вірять – таким наративом легше координувати. Тому Кремль дедалі більше створює образ Росії, як країни, яка протистоїть Заходу у боротьбі з "нацизмом".

Так, Путін почав поширювати наратив про "нацизм" у країнах Балтії. Зокрема, він стверджував, що буцімто у цих країнах людей "позбавляють найосновніших прав" та "піддають переслідуванню", а громадян – "не сприймають за людей". У цих наративах Росія вкотре намагається створити картину утиску російськомовних. 

Як зазначають аналітики Інституту вивчення війни, це може свідчити про створення інформаційних умов для можливої майбутньої агресії проти членів НАТО. Там додають, що у Кремлі роками використовували пропагандистську концепцію "співвітчизників за кордоном", аби виправдовувати свою агресію за кордоном.

ISW продовжує оцінювати, що офіційні особи та рупори Кремля, ймовірно, намагаються створити інформаційні умови для можливої ​​майбутньої російської агресії в країнах Балтії та НАТО, таких як Фінляндія, під виглядом захисту російських "співвітчизників за кордоном". Кремль також може використовувати привід захисту людей від нібито "нацистської" політики в майбутньому,
– підсумували експерти. 

Як у НАТО оцінюють агресивну політику Росії

Країни-члени НАТО реально оцінюють загрозу від Росії. Так, щонайменше 5 членів Альянсу моделюють сценарій можливої війни з Москвою.

"Навіть вийшла стаття в Politico, яка апелює до того, що саме президент України вперше дуже прямо означив цю перспективу: що на Україні ця війна не зупиниться. І, власне, ми бачимо зараз і публічні комунікації, зокрема, німецьких колег, естонських колег. Це реальність – це не питання домислів", – зазначила міністерка з питань євроінтеграції Ольга Стефанішина.

Окрім того, варто додати, що німецьке видання Bild також публікувало документи, що містять сценарії можливого конфлікту між НАТО та Росією. У Німеччині наголосили, що це гіпотетичний "шлях до конфлікту" з Росією, який може розпочатися вже у 2024 році.Сценарій "Оборона Альянсу 2025" припускає переміщення російських військ до Калінінградської області та створення штучних конфліктів біля Сувальського коридору. 

Втім, такі навіть гіпотетичні сценарії свідчать про те, що країни НАТО оцінюють загрозу від Росії, як цілком реальну.