У влади істерика, – Альтаєв пояснив, чому в Казахстані оголосили дострокові президентські вибори

Навіщо Токаєву позачергові вибори у Казахстані

За останні 30 років у Казахстані жодного разу не обирали президента згідно з термінами, зазначеними у конституції – вибори завжди були позачерговими, і Токаєв вирішив продовжити цю "традицію". Про це 24 каналу розказав лідер казахстанської політичної партії "Опора народу" Нуржан Альтаєв.

Зверніть увагу Неприємні сигнали для Росії: чому населення Казахстану активно підтримує Україну

Він пояснив, що чергові президентські вибори мали б відбутися у 2024 році. Однак зараз Токаєв має дуже низький рейтинг, який стає гіршим з кожним днем. Річ у тім, що у Казахстані наразі досить складна економічна ситуація – ціни на все ростуть, інфляція скаче, а прибутки казахстанців падають. Влада ж ніяк не може відреагувати та протиставити щось цим проблемам. Через це авторитет Токаєва всередині Казахстану падає. 

За словами Альтаєва, нинішній президент розуміє, що у 2024 році за нього вже ніхто не проголосує, саме тому він вирішив провести вибори зараз. Якщо у світовій практиці та згідно з законодавством, позачергові вибори зазвичай проводяться лише тоді, коли президент помирає або ж є серйозна внутрішньополітична криза, то влада Казахстану вважає інакше.

"У нас нічого цього немає, президент живий-здоровий, народних повстань немає, імпічмент йому не оголошували, добровільно він зі свого посту йти не збирається, і тут раптом ні з того ні з сього оголошують вибори", – підкреслив казахстанський політик. 

Він вважає, що це робиться для того, щоб опозиція не змогла підготуватися та нічого не встигла зробити. Тим паче, що перед позачерговими виборами Токаєв вніс зміни до конституції – продовжив термін президентської каденції до 7 років.

Хто бере участь у виборчих перегонах

Ми бачимо, що у влади повна істерика. Я спробував як лідер опозиції висунутися на цих виборах у президенти Казахстану, але мене почали зрубувати вже на підступах. Вони організували якісь судові процеси проти мене, і все йде до того, що не сьогодні-завтра мене знімуть з президентських перегонів,
– поділився Альтаєв. 

Натомість "опонентами" Токаєва у списку кандидатів є багато людей, яких ніхто не знає, до того ж старшого віку. За словами політика, їх називають "парадом пенсіонерів". 

"Я був наймолодшим кандидатом у президенти на цих виборах, але вони мене з цих перегонів забирають. Абсолютно незаконно, жорстко порушують усі норми конституції та законів Казахстану, намагаються зробити все, щоб Токаєв пройшов", – наголосив він.

Альтаєв додав, що зміни до військової доктрини Казахстану, які днями ухвалив президент, вказують на те, що влада дуже боїться внутрішніх протестів, революції та повторення січневих подій. Адже половина внесених змін стосується забезпечення внутрішньої стабільності, посилення національної гвардії тощо. 

Нагадаємо! У січні 2022 року у Казахстані спалахнули масові протести. Спершу вони були пов'язані зі зростанням вартості газу, а коли влада виконала вимоги населення і зменшила ціни, казахстанці продовжили акції проти корупції та впливу на владу колишнього президента Нурсултана Назарбаєва. Для придушення протестів влада застосувала правоохоронні органи, а також просила допомоги ОДКБ. 

Чи зможе Казахстан безболісно прийти до зміни влади

Нуржан Альтаєв запевнив, що опозиція Казахстану намагається зробити все, щоб зміна влади в країні відбулася мирним шляхом та із законними виборами, під час яких народ обере собі гідного президента. Але, на жаль, чинна влада не готова віддати вибір у руки народу. 

"Вони хочуть, чого б це не коштувало, втриматися у цьому кріслі, витоптують довкола себе усю опозицію, усіх саджають у тюрми, у нас вже дуже багато політичних в'язнів у країні. Ми намагаємося все зробити мирно, але, схоже, влада боїться лише сили, народного обурення, об'єднання народу та демократичних сил", – підсумував політик. 

Нуржан Альтаєв про позачергові вибори та ймовірність зміни влади у Казахстані: дивіться відео

Які зміни вніс до конституції Токаєв

Токаєв підписав зміни до конституції Казахстану 17 вересня. Згідно з ними столиця країни повернула собі стару назву і знову стала Астаною замість Нур-Султана. Але найцікавішим, звісно, є пункт про президентську каденцію. Відтепер її тривалість дорівнюватиме 7 рокам без можливості подальшого переобрання.

Український політолог Микола Давидюк вважає, що це мало нагадує "демократизацію" Казахстану, а більше нагадує спробу Токаєва залишитися президентом ще на 7 років. Крім того, оголошення позачергових виборів вказує на те, що Токаєв уникає проведення виборів в один рік із Росією та Путіним.