Біткоїни на 13 мільйонів: ексголова Харківської ОДА не зміг пояснити статки

3 серпня 2021, 19:59
Читать новость на русском

Джерело:

Newsroom

Колишній Харківської ОДА Олексій Кучер потрапив у список держслужбовців, яких підозрюють у неправдивому декларуванні. Він не зміг пояснити походження біткоїнів на суму 13 мільйонів гривень. Про це повідомили 3 серпня.

Наразі Кучер працює головою Державної регуляторної служби України. Чоловік був на посаді очільника Харківської області у 2019 – 2020 роках. Проте "не сходяться" цифри в декларації, яку він подав раніше. 

До теми Депутати, ексочільник ОДА та суддя: НАЗК виявило ознаки кримінальних злочинів у 12 деклараціях

Статки більші, ніж заробіток

Повідомляють, що чоловік не зміг документально підтвердити покупку 77 біткоїнів. На думку аудиторів, які проводили перевірку, у чиновника не було коштів на придбання криптовалюти.

Мовиться про період з 2001 до 2018 року, коли чиновник офіціально заробив лише 131 тисячу гривень. Тому припустили, що зазначені в декларації суми відрізняються від реальних, які на той момент сягали приблизно 13 мільйонів гривень.

Коли він задекларував криптовалюту

Кучер задекларував ці біткоїни, коли був кандидатом на пост голови Харківської ОДА. Тоді він оцінив наявну криптовалюту в 300 тисяч доларів. Проте, слід зазначити, що згодом біткоїни почали коштувати дорожче.

Коли ці монети перевищили позначку в 50 тисяч доларів, вартість активу почала становити приблизно 110 мільйонів гривень.

Станом на 3 серпня 77 біткоїнів коштують майже 79 мільйонів гривень (майже 3 мільйони доларів). Для порівняння, за рік на посаді очільника області Кучер заробив 518 тисяч гривень.

Інші "сумнівні" чиновники

У список можливих порушників також потрапили двоє ексзаступників Кучера, які працювали з ним в ОДА. У Руслана Тіхонченка знайшли невідповідності в деклараціях приблизно на 2 мільйони гривень. А в іншого заступника Тараса Пастуха – на 1,2 мільйона.

Зауважте Зеленський підписав закон про посилення відповідальності за брехню в деклараціях

Чи покарають їх

Нацагентство з питань запобігання корупції результати своїх перевірок передає компетентним правоохоронним органам. А там вже вирішують чи порушувати кримінальне провадження та розслідувати факти можливої корупційної діяльності.