Харків’яни та львів’яни стійкі до засобів проросійської пропаганди, — дослідження
61% харків’ян не піддаються проросійським впливам, які циркулюють в українському інформаційному просторі. У Львові таких мешканців на половину більше – 94%.
Такими є результати дослідження, яке провела у травні 2015 року соціологічна агенція "Фама" на замовлення ГО "Львівський медіафорум" та за підтримки представництва Європейського Союзу.
Досліджуючи чутливість до пропаганди, усіх опитаних було поділено на такі групи: "несамостійні-стійкі", "несамостійні-ті, що піддаються впливу", "самостійні-стійкі" та "самостійні-ті, що піддаються впливу".
У Львові, як і у Харкові більше є тих, які мислять несамостійно. Проте, у Львові таких більше: 59% – у Львові, а 51% – у Харкові. Найбільшою у кожному з міст є частка осіб, які мислять несамостійно, проте є стійкими до російської пропаганди (34% – у Харкові, та 56% – у Львові).
Відмінним у містах є те, що у Харкові більше тих, які піддаються впливу російської пропаганди (39%) та у десять разів більше, ніж у Львові тих, які є самостійними у свої поглядах та піддаються впливу російської пропаганди.
Львів’яни більше схильні до обговорення новин політичного та суспільного характеру з ким би то не було – друзі, родичі, колеги, навіть випадкові перехожі потрапляють в їхні інформаційні тенета; 39% опитаних роблять це часто або постійно. Харків’яни більш стримані у розповсюдженні та обговоренні новин: 22% респондентів зізнались, що обговорюють новини із друзями, родичами та колегами.
Третина у Львові (30%) та більше третини (39%) у Харкові опитаних стверджують, що ніколи не перевіряють правдивість тверджень, які вони отримали з певного новинного джерела на інших ресурсах, що свідчить про достатньо високий рівень некритичного мислення у двох містах.
Найчастіше, як львів’яни, так і харків’яни, перевіряють новини на політичні, економічні теми, питання, пов’язані з АТО та місцеві новини. Теги, які називалися респондентами, дуже часто перегукуються, що підтверджує те, що питання, у яких мешканці хочуть бути впевненими чи переконатися, є спільними.
Помічено дві тенденції: харків’яни значно менше довіряють новинним ресурсам, аніж львів’яни; серед опитаних харків’ян є дещо вищим рівень довіри до російських новинних ресурсів, на відміну від львів’ян, де рівень довіри до цих ресурсів є практично на рівні "0".
Частка осіб, яким притаманна “сліпа віра” у повідомлення медіа-ресурсів у містах є однаковою – по 13%. Також однаковою у містах є частка тих осіб, які скептично сприймають будь-яку інформацію незалежно від джерела подачі – по 2%.
Повний звіт можна завантажити за посиланням
Дослідження проводилось соціологічною агенцією "Фама", методом "face to face" інтерв’ю у травні 2015 року у двох містах – Львові та Харкові. Було опитано загалом 800 респондентів, старших 18 років (по 400 респондентів у кожному місті).