Був відданий своїй справі: на Харківщині попрощались з медиком, якого вбив російський дрон

Вони розповідали, що Дмитро Колесник був відданий своїй справі та від початку повномасштабного вторгнення постійно рятував людей. Кореспондентка 24 Каналу з Харкова Анна Черненко зауважила, що під час поховання поставили питання про те, як убезпечуються автомобілі екстреної медичної допомоги, які їдуть на небезпечні території.

До теми Минулого разу втекли від дронів: колеги розповіли про загиблих на Харківщині медиків

Що важливо для захисту медиків?

Анна Черненко розповіла, що рідні, близькі та колеги порушили питання безпеки автомобілів швидкої допомоги, де є велика дронова активність. Говорять, що це мають бути або броньовані машини, або авто, оснащені РЕБами чи хоча б детекторами дронів. Зараз це оснащення є в дуже невеликій кількості швидких. А це дуже потрібно.

Зараз у Харківській ОВА повідомили, що будуть ініціювати певні зміни. Але, за задумом влади, мовиться про те, щоб не пускати швидку допомогу на небезпечні території. Дозвіл на цей допуск дають військові. Вони розуміють, що туди ще, напевно, можна приїхати. Від безпілотників не застраховані ніде в Україні.

Тому тут треба розв'язувати питання саме з заходами безпеки, ще раз сказати про те, що потрібні кошти, фінансування на бронемашини, на обрешетування, яке є в деяких команд рятувальників, у наших військових, обов'язково на детектори дронів. Це те, що дає шанс на виживання. Не їхати, не надавати допомогу людям – неможливо, 
– сказала кореспондентка.

Однокласниця вбитого медика Оксана Дудник говорить, що наразі у соціальних мережах порушують питання з приводу повної незахищеності медиків екстреної допомоги, які виїжджають на близькі до фронту позиції на цивільному авто, не маючи жодних засобів захисту.

Бачимо офіційні відповіді з приводу броньованих авто. Ми розуміємо, що дійсно це дуже великі кошти. Але ми зараз кажемо про такі речі, як РЕБ і детектори дронів. Це те, що дало б хлопцям змогу почути цей дрон. Якби цей детектор пищав би, вони просто мали б змогу вистрибнути з автомобіля і спробувати врятуватися, 
– пояснила вона.

За її словами, якщо наразі питання броньованих автомобілів дуже складно розв'язати, то РЕБ і детектори дронів – це те, що повинно бути у медиків, яких відправляють на близькі до фронту позиції.

До цього у лютому 2026 року був випадок, коли бригада Дмитра потрапила під атаку дронів. Вони багато годин ховалися під деревами для того, щоб потім виїхати разом з військовими у безпечне місце. Жодних реакцій після цього випадку не було. Жодного захисту їм не надали, 
– додала жінка.

Анна Черненко повідомила, що тільки за березень після трагедії з вбитими працівниками екстреної меддопомоги є інформація мінімум про три обстріли, чи то влучання поруч, чи то в автівки по медиках швидкої. Останній випадок – 23 березня на трасі Великий Бурлук – Харків ударили біля машини екстреної меддопомоги. На щастя, обійшлося без постраждалих.

Батько вбитого медика Андрій Колесник поділився, що після першого курсу його син пішов у швидку допомогу. Він пропрацював 10 років на швидкій допомозі та присвятив цьому своє життя.

Що відомо про атаку?

• 15 березня Росія вдарила по кареті швидкої на Харківщині. У селищі Червона Хвиля Великобурлуцької громади Куп'янського району росіяни влучили FPV-дроном в автомобіль швидкої медичної допомоги.

• Внаслідок удару загинули два медики – медичний технік Олег Журавльов і фельдшер Дмитро Колесник. Ще один медичний працівник – Олександр Дудулад – отримав травми. Його госпіталізували.

• 18 березня попрощалися з медиком Олегом Журавльовим. Загиблого згадували як людину, яка врятувала сотні життів. Також на прощання прийшов Олександр Дудулад, який отримав дуже важкі травми внаслідок атаки.