Китайський годинник починає вказувати на Москву: час грає проти України?

Якою перевагою користуються автократії

Ці події можуть кардинально вплинути на хід російсько-української війни. Але про це поговоримо трохи нижче.

Читайте також У світі можлива нова фінансова криза

То що ж відбувається наразі? Очевидно, через демократичність устрою країн Заходу всі зовнішньополітичні рішення наших союзників мають бути одноголосними. Саме тому часто народжуються через важкі перемовини та взаємні компроміси, що забирають багато цінного часу, особливо під час війни, яка вимагає миттєвих реакцій. Водночас автократія діє швидко, оминаючи задовгі бюрократичні публічні процеси обговорень, торгів та переконань, що дає значну перевагу в часі.

Але це не єдина перевага, якою сповна користується наш ворог. Продовжуючи фінансувати нафтодоларами деяких своїх союзників всередині Євросоюзу, Росії інколи вдається гальмувати, стримувати і навіть відверто блокувати процес накладання дійсно важких санкцій, що можуть серйозно підкосити відносну економічну стабільність своєї країни. Також Росія активно працює з опозиційними колами всередині держав-прихильників України, витрачаючи колосальні ресурси на підривну діяльність за допомогою окремих політиків та внутрішніх ЗМІ.

Все це, разом із неквапливим процесом прийняття рішень щодо постачання сучасних зразків озброєння і боєприпасів, впливає на втрату важливого часу та ініціативи у військових діях, що призводить до затягування ходу війни.

У результаті постає питання – на кого грає час? На Україну, що розраховує на дієвість санкцій, які мають повалити російський режим зсередини та на перевагу на полі бою завдяки потужній військовій допомозі коаліції? Чи, можливо, час працює на ворога?

На що сподіваються у Кремлі

Проаналізуймо на що розраховує Кремль і де ховається небезпека для України?

На тлі героїчної боротьби українців, у США тим часом констатується невелике, але стійке збільшення підтримки електоратом ексочільника Білого дому Дональда Трампа. Все частіше можна почути голоси про втому від підтримки України. Тож, на думку росіян, ймовірність теоретичної перемоги Трампа на виборах 2024 року і його бачення закінчення війни, шляхом зупинення постачання зброї Україні та її територіальних поступок на користь Росії – стає все більш реалістичною.

Важливо Деградація через мобілізацію: в армії ворога розпочалися незворотні зміни

Що ж тоді може на нас чекати? За сценарієм Кремля, США можуть відвернутися від України. За таких умов у нас не вистачить зброї та боєприпасів для звільнення своєї території. Західна Європа наслідуватиме неначебто мирні ініціативи Америки, а європейський виборець, який, своєю чергою, втомився від подорожчання цін на паливо та, як наслідок, на більшість товарів і послуг у країнах ЄС, скоріш за все, підтримає територіальні поступки України заради припинення війни. Адже мовиться не про територіальні поступки європейцями.

У такій ситуації, навіть із врахуванням допомоги братніх країн Балтії та Польщі, буде вкрай складно відбитися від близької і достатньо потужної воєнної коаліції Росії, Ірану та Китаю.

Саме так. Китай, що нарешті переобрав на черговий 5-річний термін товариша Сі Цзіньпіна, а також призначив нового міністра оборони, яким став Лі Шанфу, раніше відомий своєю тісною співпрацею з Росією через закупівлю бойових літаків і обладнання у компанії "Рособоронекспорт", тепер може спокійно повернутися до більш активної та навіть агресивної зовнішньої політики протистояння колективному Заходу.

Переваги Китаю над Росією

Залишивши процес внутрішньополітичного перезавантаження позаду, можна зосередитися на досягненні своїх цілей на шляху до світового лідерства. На цьому шляху сьогодні стоїть вічний противник Піднебесної – США. Для цього їм необхідно підтримувати ворогів Вашингтона.

І що ж у такому випадку може завадити Китаю? Китайці можуть зазнати втрат від болючих американських санкцій, які водночас компенсуються перевагами, отриманими від тісної співпраці з Росією.

Про які переваги мовиться?

• По-перше, багаторічні суворі санкції на прикладі Ірану не перешкоджають створювати летальну зброю і при цьому практично відкрито поставляти її до Росії. До того ж нещодавно заступник міністра оборони США з політичних питань Колін Каль заявив, що Іран майже впритул підійшов до процесу створення атомної бомби, розщеплювачі для якої може виготовити приблизно за 12 днів.
• По-друге, воювати проти історичного ідеологічного ворога в обличчі Заходу та конкретно США руками російських солдатів для Китаю видається дуже вигідним. Не вступаючи у війну самостійно, послабити та виснажити ворога чужими силами – вкрай зручно.
• По-третє, в обмін від Росії отримувати життєво важливі енергоресурси, нафту та газ нижче собівартості, на відміну від усього світу, при цьому нарощуючи свою економічну міць.
• По-четверте, забезпечити собі лояльність російського керівництва у питанні фактичного освоєння та заселення територій Далекого Сходу.

І це тільки очевидні переваги. Словом, дуже привабливі плюси на тлі практично неробочих санкцій, які вже навчилися майже безболісно обходити. А на Заході тим часом реагують повільно й неохоче, явно програючи умільцям з обходу санкцій.

Рекомендуємо Росіяни хотіли "павтаріть" як діди, і їм це вдалося: от тільки є нюанс

Сукупність цих факторів дає можливість Китаю висувати ультиматум США по Тайваню, а отже, поставити американців перед вибором між відмовою підтримки України або Тайваню. Очевидно, у Кремлі розраховують, що й без того лояльний до Росії Трамп, в разі перемоги на виборах у кінці 2024 року, зможе піти на компроміс із товаришем Сі.

Цілком реально, що Іран та Китай зможуть наростити воєнну підтримку Росії по усім напрямкам. Натомість Україна ризикує залишитися без зовнішніх фінансів, зброї та боєприпасів, у меншості, хоча й з дружніми Польщею та країнами Балтії, однак проти найбільших світових військових гравців. Це та можлива нова реальність, яку слід передбачити у нашій зовнішньополітичній стратегії.

Контрнаступ ЗСУ все вирішить

Звісно, команда президента України усвідомлює всі ці ризики і разом із союзниками щоденно працює над унеможливленням реалізації такого сценарію. Одночасно поглиблюють комунікацію з китайською стороною, яка традиційно дотримується дуже зваженої та стриманої зовнішньої політики.

Офіційна позиція КНР у питанні недоторканості міжнародно визнаних кордонів суверенних держав історично залишається незмінною. Повага до міжнародного права є основою для сталих дипломатичних відносин між нашими народами. З огляду на це, ймовірність впровадження російського порядку денного наразі видається доволі низькою.

А тим часом війна за справедливий мир і свободу продовжується. Український контрнаступ розставить усе на свої місця. Протягом цієї війни ми вже не раз довели, що знаємо, як діяти у ситуаціях, коли здавалося б все складається проти України, як на полі бою, так і на дипломатичному фронті. І ця ситуація не виняток.

Не хотів би передчасно засмучувати наших ворогів, але трохи відкрию завісу – дуже скоро світ буде приголомшений від чергової військово-дипломатичної перемоги України. Чекати лишилося недовго.