Мобілізація лише посилила проблеми Росії на фронті
Командування окупантів ставило за мету вирішити проблему з нестачею особового складу через суттєві втрати й якнайшвидше закрити основні дірки на фронті, досягнувши тактичних успіхів. Але насправді все вийшло не так, як планувалося на набережній Фрунзе.
Читайте також Якщо Путін вмре, то як же суд?
Результатом часткової мобілізації стала поява у ворога великої кількості непрофесійного та неякісного ресурсу, який сам по собі не вирішив проблем на фронті, а лише їх посилив. Це ресурс став каталізатором деградаційних процесів в армії.
Зараз російська армія відчуває критичні проблеми з організацією бою у ланці батальйону, роти, взводу. Це пов'язано з тим, що 80% командирів ланки батальйон/взвод не володіють навіть теоретичними знаннями, не кажучи про реальний досвід організації наступу.
При організації наступальних чи штурмових процесів не проводиться практична підготовка, а також не враховуються базові речі. Мовиться про фронт, глибину бойового завдання, тривалість наступу, морально-психологічний стан особового складу, підготовку.
Знову ж таки, все це обумовлено відсутністю професійного офіцерського складу у підрозділах ворога від нижньої до середньої ланки.
Окупанти діють шаблонно
У результаті, в більшості випадків управління командирами під час бою нема, або є, але на низькому рівні. Тому підрозділи росіян часто діють дуже шаблонно, здійснюючи однакові тактичні дії, без маневрів підрозділами та вогнем. Вони не мають чіткої послідовності дій елементів бойового порядку, їх зміни при виконанні бойового завдання.
Важливо Що мотивує іноземних воїнів боронити кордони України від росіян
По суті, в більшості наступів росіян нема взаємодії між підрозділами вогневої підтримки, у яких також відсутня навіть базова організація. Зокрема, підрозділи вогневої підтримки не завжди, а точніше дуже рідко, взаємодіють з органами військової та спеціальної розвідки, інженерними підрозділами, підрозділами РЕБ, БПЛА тощо. Це призводить до зниження ефективності вогневого ураження.
Також відсутність професійних кадрів у лавах артилерійських підрозділів призводить і до того, що зростає кількість витрати пострілів, яка не відповідає встановленим нормам, правилам стрілянини та управлінню вогнем. У разі дефіциту снарядів це критичне явище.
Так само малий досвід призводить до того, що артилерійські підрозділи застосовують засоби вогневої поразки, які не підходять для завдання істотних збитків ураженому об'єкту. Це, своєю чергою, так само веде до безглуздої витрати БК, виявлення позиції і навіть її втрати.
Фактично, російська армія зараз насичена настільки непрофесійною складовою, що найближчими кількома роками відновити офіцерський і якісний ресурс у військах не вдасться. З урахуванням тенденцій, ситуація буде погіршуватися.