Проблиски свідомості або сироватка правди: Путін реалістично заговорив про розпад Росії
Ймовірно, російський диктатор Владімір Путіна хоче виправдатися перед своїм народом через поразки у війні. Втім, водночас він прагне залякати росіян і зберегти ототожнення Росії із його постаттю.
Про це 24 Каналу розповів політолог Володимир Фесенко. За його словами, поразка Росії у війні з Україною стане рушієм до початку внутрішньої кризи в країні.
Дивіться також Як стримати непокірну Росію: у FT пригадали Холодну війну і провели ретроспективу
Риторика Путіна
Володимир Фесенко наголосив, якщо оцінювати останні заяви не з призми класичної пропагандистської поведінки Путіна, коли він злочини російської армії приписує українцям та звинувачує Захід у війні, то тут додається реалізм.
Може, і у нього бувають проблиски свідомості або сироватка правди на нього подіяла,
– пожартував він.
На його думку, говорячи про можливі наслідки війни, президент Росії намагається просто залякати росіян.
"Бачите, це ж не просто Україна не дає можливості себе завоювати – тут Захід Україні допомагає". І це виправдання війни", – пояснив політолог.
За його словами, Путін також хоче посилити або хоча б зберегти підтримку цієї війни коштом думки про те, що за відсутності підтримки Росія може програти, а якщо програє, то розвалиться.
Він хоче прив'язати свою власну політичну постать до збереження Росії,
– зосередив увагу він.
Фесенко повідомив, що Путін хоче використати тезу "Путін – це Росія, Росія – це Путін, не буде Путіна – не буде Росії" в пропагандистських цілях.
"Ще трохи і багато хто з російських еліт, а потім, можливо, і серед пересічних росіян буде діяти за принципом: "Рятуйся кожен, як може – не до Путіна", – зауважив він.
До того ж небагато в Росії охочих буде рятувати Путіна ціною власного життя.
Володимир Фесенко розповів, як змінилася риторика Путіна: дивіться відео
Чеченська Республіка
Володимир Фесенко розповів, що в Росії менше як 10 регіонів очолюють вихідці саме з цих регіонів.
Більшість так званих губернаторів – це призначенці Путіна. Причому вони не мають жодного відношення до тих регіонів, якими вони керують,
– пояснив він.
За його словами, не всім нам подобаються керівники таких регіонів. Наприклад, Рамзан Кадиров, що є главою Чечні.
"У самій Чечні, я думаю, люди незадоволені Кадировим і його правлінням, але там дуже жорсткий репресивний режим. Так чи інакше у Кадирова буде чимало кровників", – зазначив він.
Політолог додав, чеченці не розуміють, що для того, щоб зробити Чечню незалежною, треба побороти і Путіна, і Кадирова.
Татарстан
Фесенко повідомив, що не менш цікава ситуація з Татарстаном, що є одним із розвинених регіонів у Росії. Там високий рівень національної самосвідомості.
Путін зараз примусив відмовитися керівника Татарстану від титулу президента. У Росії може бути лише один президент – Путін,
– зауважив він.
На думку політолога, Татарстан – потенційно слабке місце.
"Справа не у свідомості еліт місцевих, національних чи просто регіональних, тут головне – на скільки потужною буде сила центральної російської влади", – зауважив він.
За його словами, на фоні останніх подій центральна російська влада почне слабнути. Тоді місцеві еліти будуть задумуватися про наявність шансу керувати самим своїми регіонами.
Тригером, військовим гачком для цього може бути військова поразка Росії в Україні,
– наголосив Фесенко.
Він додав, що спершу все ж має бути потужна внутрішня криза у Росії.
Яке майбутнє чекає на Росію після війни: думки експертів
- Ексспівробітник КДБ і Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Жирнов переконаний, що підписання Путіним "незалежності" так званих "республік" на Донеччині та Луганщині 21 лютого 2022 року – прямий шлях до розпаду російської держави.
- Президент Франції заявив, що Росію не потрібно розгромити. На Заході побоюються і роздумують над тим, як інтегрувати росіян у цивілізований світ після війни. Важливе значення має те, хто в Росії після війни контролюватиме зброю, в тому числі ядерну.
- Новообраний президент Чехії Петр Павел зазначив, що після перемоги України ситуація в Росії довгий час буде нестабільною. Він також не вірить у те, що керівництво країни-агресора коли-небудь налагодить нормальні стосунки зі світом.