Кредитний секонд-хенд: як працює "вторинний ринок" банківських активів

Як працює "вторинний ринок" банківських активів в Україні, передає 24 Канал.

Дивіться також Усе залежить від одного рішення НБУ: які депозити стануть найвигіднішими 

Що таке продаж банківських активів?

Продаж кредитів є досить звичною справою для української банківської системи. З метою скорочення проблемної заборгованості, банки, зокрема державні, усе активніше виставляють на редукціони (аукціони на пониження) права вимоги за кредитними договорами, які не приносять їм прибутку. Це можуть бути беззаставні, давно прострочені договори, або ж угоди, укладені зі збанкрутілими позичальниками.

Так, за даними системи електронних аукціонів OpenMarket (ДП "Сетам"), тільки упродовж серпня 2025 року було заплановано проведення дев’яти аукціонів з продажу права вимоги за кредитами державних банків. Сумарно стартова вартість лотів склала 5,4 мільярда гривень. Утім, такими, що відбулися, визнані лише одні торги. Пояснити це можна кількома причинами.

Причина перша – вузьке коло покупців.

Ринок банківських активів – це у першу чергу ринок для професіоналів, які вміють працювати з такими, як правило, проблемними активами. І до повномасштабного вторгнення було мало потенційних покупців, а зараз їх ще менше. Попит має все те, що можна швидко перетворити на гроші. Таких банківських активів теж стає все менше, 
– пояснює фінансовий експерт Ерік Найман.

Професійні гравці ринку проблемних банківських активів (у першу чергу йдеться про прострочені кредити) уміють працювати із позичальниками, які не повертають борги. При цьому пропонована ними ціна дисконтується на витрати часові, витрати на судову чи позасудову роботу із позичальником тощо.

Більшість аукціонів, що не відбулися, мали обмеження мінімальної ціни продажу на рівні від 5 до 20% від стартової. Нижче визначеного рівня ціна не могла опускатися.

Тому друге і чи не найважливіше пояснення феномену успішності чи неуспішності аукціонів – ціна таких активів.

Єдиний серпневий успішний аукціон із продажу права вимоги за кредитами державними банками, що відбувся у системі OpenMarket, мав межу пониження – 1,2% від стартової. Переможець торгів виявився готовим заплатити навіть дещо більше. Зрештою, ринкова ціна активів, тобто запропонована покупцем сума, склала майже 1,8% від стартової.

Проблеми із перепродажем банківських активів – застави або простроченого кредиту – часто впираються у питання стягнення на етапі виконання судових рішень. Інша особливість ринку – значна частина проблемних активів сконцентровано в державних банках, які не завжди можуть продати пакет проблемних боргів за низькою ціною через справедливі побоювання, шо менеджмент звинуватять в завданні збитків державі, а за високою – через погану якість цих активів. У цілому ринок проблемних кредитів впирається в питання правовладдя, як дуже багато інших процесів в країні,  
– пояснює Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії.

Для діючих банків продаж проблемної заборгованості – у першу чергу це питання очищення балансу. Ціна продажу важлива, але не визначальна. В той самий час Фонду гарантування вкладів потрібно не просто продавати, а продавати за максимально високою ціною. Адже отримані гроші потім виплачуються кредиторам банків, що ліквідуються. 

На сьогодні Фонд гарантування вкладів є найбільшим продавцем банківських активів. Адже відповідає за управління та продаж активів усіх збанкрутілих банків, яких з 2012 року уже понад 110.

"Коли Фонд уперше виходив на ринок проблемних кредитів – не існувало ринку NPL. Тому першим кроком стало створення електронної торгової системи, яка б забезпечила відкритість та прозорість торгів, мінімізувавши при цьому людське втручання у процес торгів. У відповідь на цей запит у 2016 році Фонд, ГО "Трансперенсі. Інтернешнл. Україна", НБУ та Міністерство економічного розвитку і торгівлі підписали меморандум щодо намірів співпраці у побудові в Україні прозорої та ефективної системи реалізації активів неплатоспроможних банків та банків, що ліквідуються. Так з’явилася електронна торгова система Прозорро.Продажі. І сьогодні усі аукціони банків, що ліквідуються, відбуваються саме у ній", – каже Олександр Кульчицький, директор департаменту продажу активів Фонду гарантування вкладів.

За даними ФГВФО, з початку року у системі Прозорро.Продажі відбулося 65 успішних аукціонів на суму 1,2 мільярда гривень. При цьому середній рівень конверсії – тобто співвідношення ціни продажу до стартової – склала 39%. Це середній показник, загалом же з початку року у практиці Фонду були успішні продажі з рівнем конверсії як 10%, так і 170%.

"Що робить Фонд, аби ціна продажу була максимальною? Наші аукціони відбуваються тільки онлайн. Доступ до інформації про виставлені лоти мають усі охочі, у тому числі працює віртуальна кімната даних. Ми максимально розширили коло потенційних покупців, і сьогодні це можуть бути і юридичні та фізичні особи, крім позичальників та поручителів за виставленими на продаж кредитами, пов’язаних із Росією осіб та підсанкційних осіб", – каже Олександр Кульчицький.

Чому ж попри всю заявлену прозорість торгів середній показник конверсії нижчий за 100%?

Учасники ринку стверджують: усе залежить від якості активів. Чи то кредит, чи то фізичне майно банків, виставлені на відкритий аукціон, коштують рівно стільки, скільки за них готовий заплатити реальний покупець.

Це легко довести, розглянувши конкретні приклади продажу активів АТ "Комінвестбанк", що ліквідується Фондом гарантування. В одній і тій же системі продажу, за аналогічних умов проведення аукціонів та розкриття інформації про лот один актив продається із конверсією 170% до стартової, інший – нижче 100%. І це не питання "дешево чи дорого", це оцінка ринку.

Лот 1: "колишнє відділення банку у центрі Рахова". Актив було продано уже з перших торгів та зі зростанням ціни на 70% від стартової. Участь в аукціоні взяли п’ятеро учасників. У результаті конкуренції ціна продажу зі стартових 4,7 мільйона гривень зросла до 8 мільйонів гривень. Маємо конверсію – 170%.

Лот 2: "права вимоги за кредитом юридичної особи – виробника виноградних вин". Перші торги, один учасник, при стартовій ціні 2,5 мільйона гривень актив було продано за 1,7 мільйона гривень. Маємо конверсію 70%.

При цьому, за словами Олександра Кульчицького, 70% конверсії для кредиту – це майже рекордний показник, зважаючи на принцип вартості грошей у часі:

Потрібно враховувати, що ми виставляємо активи на перші торги завжди за найвищою вартістю – оціночною або балансовою. Для кредитів це завжди сума заборгованості, яка враховує тіло кредиту та нараховані відсотки, комісії, пеню. Переважно кредити, які ми продаємо, мають значний термін прострочки. І скільки потрібно часу, щоб стягнути ці кошти – примусити позичальника заплатити або ж стягнути заставне майно – питання, відповідь на які ніхто не знає. У випадку продажу майна банку – того ж відділення: покупець одразу отримує актив, може ним розпоряджатися і чітко планувати свої витрати та надходження, 
– пояснює Олександр Кульчицький.

Виходимо на формулу: чим довше кредит не обслуговується і чим гірше має (якщо має) забезпечення – тим нижчою буде ціна його продажу. І навіть якщо усі закони ринку говорять "нікому цей актив цікавим не буде", не продавати для Фонду – не варіант. Адже продаж активів банків, що ліквідуються – обов’язкова умова їхнього закриття. Ні списати як безнадійні, ні "пробачити" борги установа не може. Понад те і найголовніше, надходження від продажу – це одне із ключових джерел для розрахунку із кредиторами банків, що ліквідуються. Тому і "рекламує" Фонд у своїх соцмережах усе – від картин та банкоматів до мільярдних кредитів.    

Що можна знайти серед банківських активів?

Зараз триває продаж активів АТ "Комінвестбанк", що ліквідується Фондом. Перші результати: 5 успішних аукціонів і майже 21 мільйон гривень надходжень.

Серед виставлених на продаж активів – офіси, житлова нерухомість, транспортні засоби та права вимоги за кредитами.

Підхід до продажу універсальний для будь-якого лота: максимальне розкриття інформації, інтенсивний маркетинг, а ще прозорість і зрозумілість аукціону.

Як відбуваються продажі?

Взяти участь в аукціонах від Фонду може кожен. Усі торги відбуваються у системі Prozorro.Продажі.

Початкова ціна реалізації активу, який виставляється на відкриті торги вперше – це його балансова або оціночна вартість, вища з них. Але незалежно від початкової ціни активу, його вартість визначає ринок.

Детальна інформація про кожен виставлений на продаж актив – так званий "публічний паспорт активу" – розміщується на сайті Фонду та у системі Прозорро.Продажі.