Кримська операція української морської піхоти XVII століття
Попри те, що у мистецтві частіше зустрінеш образ козака, що несамовито несеться на коні, саме на воді запоріжці демонстрували абсолютну унікальність своєї військової організації.
А козацькі човни – чайки – хоч і сягали майже двадцяти метрів у довжину, але були значно меншими за своїх постійних суперників у Чорному морі – турецькі галери.
Важливо! Як український військовий геній "втер носа" московській армії
А це означало, що своїх опонентів козаки бачили значно швидше, ніж ті помічали їх. До того ж, атаки на галери запоріжці планували із підсонячного боку, тож помітити їх завчасно у ворога не було жодного шансу.
Переваги козацького човна – чайки
Як козаки розбивали ворожі човни? Одна чайка носом ламала весла галері з того борту, де на останній не було гармат, а інша одразу висаджувала на турецький корабель десант – чайка вміщувала до сімдесяти вояків і кілька фальконет (малокаліберних гармат, – 24 канал).
Козацький човен до всього ще й мав два стерна, що позбавляло його необхідності розвертатися і робило дуже маневреним. Це дозволяло з-поміж інших використовувати тактику осиного рою, коли кілька чайок оточували та обстрілювали галеру з різних боків. Ще одна фішка козацької морської піхоти – нічні атаки та диверсії.
Варто знати: Як українці змінювали хід європейської історії
Який гетьман проводив успішні операції морської піхоти? А до максимуму вміння цих елітних військ довів не менш елітний полководець Петро Конашевич Сагайдачний.
Петро Сагайдачний
Переможна битва за Кафу
Він очолив кілька надуспішних військових операцій. Одна з найважливіших – похід на Кафу. Почалося усе дійство у липні 1616 році, зовсім незадовго після того, як Конашевича обрали гетьманом війська запорозького. Він зібрав у похід понад сто чайок та шість тисяч козаків.
До слова: "Величие русского народа": розвінчуємо міфи
Для початку ця компанія розбила у Дніпровсько-Бузькому лимані флотилію турецьких галер. Після цього частину війська Сагайдачний показово відправив на Січ зі здобутими трофеями, а сам на чолі із чотирма тисячами козаків близько тижня переховувався поряд з Очаковом.
Похід на Кафу / Ілюстрація
Приспавши уважність турків, гетьман продовжив операцію. Вночі козацька морська піхота десантувалася у Криму і підійшла до стін своєї головної цілі – Кафи (нині це українське місто Феодосія). Диверсійному загону вдалося перебратися через 13-метрові зовнішні мури, ліквідувати охорону та відкрити ворота.
Потім козаки захопили цитадель, взяли у місті чимало трофеїв та що найголовніше звільнили кілька тисяч невільників, адже Кафа була головним ринком з торгівлі людьми у Криму. За іронією долі полонених повернули на територію України трофейними турецькими галерами.