Купівля-продаж Аляски: Російська імперія за мить зменшилася на мільйони квадратних кілометрів

Російська імперія майже за безцінь продала території, щоб задобрити США та запропонувати їм свою "дружбу". Бо лише так вони планували знову силоміць забрати Аляску.

Цікаво Райський курорт став пеклом: землетрус в Індійському океані – найстрашніший катаклізм 2004 року

Відкриття Аляски

Перше відкриття Аляски фактично здійснили ще в 1732 році. Тоді російські мореплавці дійшли до мису Принца Уельського, але завершити експедицію їм завадили погодні умови та малий запас продовольчих продуктів. Їхню справу продовжив російський капітан Олексій Чиріков. Йому вдалося в 1741 році детальніше дослідити північні землі та зареєструвати факт відкриття півострова й Алеутських островів.

Капітан Олексій Чиріков / Гравюра невідомого автора

Після цього, територію теперішньої Аляски почали активно освоювати російські купці, які купували в місцевих жителів хутро. Вони створювали тут власні невеликі поселення, де торговці перечікували несприятливу для судноплавства зиму.

Так, до кінця XVIII століття сучасна Аляска почала офіційно належати Російській імперії. Ініціаторами приєднання землі були ті ж сибірські купці, які організували подання документів щодо узаконення монополії права власності на корисні копалини та здобич на північних землях. Окрім того, ця територія належала Російській імперії на правах першовідкривачів.

Родовища золота

Упродовж першої половини XIX століття Аляска не цікавила правління Росії. Купці, які займалися справами на цій території, своєчасно платили податок, а на її утримання й зовсім не було потреби виділяти кошти.

Проте через деякий час російському імператору Олександру II доповіли про важливу знахідку на Алясці – родовища золота. Така звістка зацікавила й водночас насторожила керівництво держави.

Золото у природі / Фото Invest

Брат імператора Костянтин Романов, який на той час був главою Морського штабу Росії, недовго думаючи, запропонував продати цю територію. Основною причиною такого рішення була загроза зі сторони Англії. На його думку, золота жила території могла спровокувати англійців до спроби захопити ці землі.

Шанс заробити грошей та продаж Аляски

Водночас російського військового флоту в північних морях практично не було. Та й загалом армія ще недостатньо відновилася після Кримської війни. Обороняти землі, які ще донедавна були їй зовсім непотрібні, в імперії не було сил. Так, молодший брат імператора вирішив, що під час продажу є шанс заробити чималу суму грошей, адже якщо Англія захопить території, вони залишаться ні з чим.

Цікаво! Окрім того, продаж земель Сполученим Штатам Америки обіцяв зміцнення дружніх стосунків між цими державами.

Невдовзі посланець Російської імперії в США барон Едуард Стекль розпочав переговори щодо продажу територій. Уряд президента Сполучених Штатів Америки, яким на той час був Ендрю Джонсон, запропонував виплатити суму золотом у розмірі 5 мільйонів доларів. Проте така винагорода не влаштовувала Стекля і він наважився назвати свою ціну – 7 200 000 доларів США.

Ендрю Джонсон хотів продати Аляску за 5 мільйонів / Фото суспільне надбання

Американське керівництво не надто захоплювалося ідеєю купівлі дикої території. Противники укладення договору називали її заповідником для білих ведмедів, вважаючи, що вона придатна лише для проживання на ній хижаків. Попри все, Сенат США зрештою ратифікував договір із мінімальною перевагою за купівлю Аляски – лише в один голос.

Довідка. Так, 30 березня 1867 року представниками обох сторін було підписано офіційний договір про продаж Аляски Росією Сполученим Штатам Америки. Територія Російської імперії за одну мить зменшилася на понад 1,5 мільйона квадратних кілометрів.

Деякі сучасні російські історики переконані, що продаж Аляски був великою помилкою Росії. Проте більшість дослідників погоджуються з тим, що така угода була взаємовигідною на той час для обох держав.

Америка активно розширювала свою територію, а Росія своєю чергою змогла зосередитися на освоєнні Приамур'я та Примор'я, які незадовго до цього були приєднані до її території.

Походження назви

Назва "Аляска" з'явилася тут водночас, коли відбувалося обговорення купівлі землі в сенаті. Тоді у своїй промові сенатор Чарльз Самнер назвав новопридбані території мовою корінного населення Алеутських островів – Аляска, що значить "велика земля". Таке найменування закріпилося за півостровом і невдовзі стало його офіційною назвою.

Офіційна церемонія передачі Аляски США відбулася 18 жовтня 1867 року. Цього дня в столиці російських поселень на Алясці, у Новоархангельську, яке згодом отримало американську назву "Сітка", спустили російський прапор і підняли американський. Усе дійство відбувалося під супровід артилерійського салюту.

Увага Аншлюс Австрії: як світ заплющив очі на військове вторгнення нацистів

Зараз 18 жовтня в США щороку святкують "День Аляски". Проте в самому однойменному штаті офіційним святом вважається 30 березня, коли було підписано договір купівлі-продажу.

Аляска не одразу стала штатом

Штатом Аляску також було проголошено не відразу. З 1884 року вона отримала статус округу, і лише через 85 років стала 49 штатом США.

Після розпаду Російської імперії та створення Радянського Союзу серед населення почали ширитися різноманітні чутки щодо продажу Аляски. Хтось стверджував, що Росія свого часу продала територію не назавжди, а лише здала в оренду на 100 років.

Росія чекала, що Аляску повернуть

Населення СРСР цілком серйозно очікувало, що в 1967 році Аляску повернуть у власність Союзу. Коли ж вигаданий термін оренди завершився, а Аляску ніхто не повернув знайшлося нове виправдання – начебто документи були втрачені й саме тому забрати землі не вдається. Інші – були впевнені, що Аляску продала ще Катерина II, проте знову ж таки не назовсім, а лише на 150 років.

Цікаво Змінили один диктаторський режим на інший: чим закінчилась кривава Кубинська революція

Можливо, так хотіли виправдати, чому Аляску не повернули за обіцяні попередніми чутками 100 років. Для чого на цензурованій території СРСР було поширено абсолютно неправдиву інформацію наразі точно невідомо. Можна лише здогадуватися, що такі чутки були пов'язані із суттєвим погіршенням відносин між державами та намаганням посилити відчуття величі Росії серед жителів.