День пам’яті героїв Крут: племінниця учасника боїв розповіла жахливі деталі
У понеділок, 29 січня, минає 100 років з дня легендарного бою під Крутами. 29 січня 1918 року біля села Пам'ятне відбулося легендарне протистояння між багатотисячним військом Червоної гвардії та загоном київських курсантів і козаків "Вільного козацтва".
Сили були нерівні. З боку Бахмача насувалась 5-тисячне більшовицьке військо. А зі сторони Києва живим щитом стали фактично необстріляні молоді студенти.
Читайте також: День пам’яті героїв Крут: історія бою, долі учасників
У 1913 році студент університету Святого Володимира, що нині має ім'я Тараса Шевченка, Володимир Шульгін під час навчання на природничому факультеті організував українську студентську громаду у Києві.
За словами племінниці Володимира Шульгіна Олени Леонтович, про військову кар'єру Володимир не мріяв, та дізнавшись про загрозу з боку більшовиків, не роздумуючи, записався у студентський курінь Січових Стрільців. Хоч уже рік, як не навчався у виші.
А вже за 2 місяці разом зі студентським другом Володимиром Наумовичем був розстріляний чорнобушлатниками біля станції Крути.
Два друга обійнялися, і так в обіймах їх прошили кулі,
– пригадує Олена Леонтович.
Страшній трагедії під Крутами передували кількаденні бої з підрозділами Червоної Армії під проводом есера Муравйова. Навалу більшовиків стримували студенти юнацької школи та загін вільного козацтва на чолі з Аверкієм Гончаренком. Сили були не рівні. Відтак, на підмогу Гончаренку вирушила новоутворена перша сотня студентського куреня Січових Стрільців. Бо армії як такої в УНР не було.
Всі юнаки були одягнені у шинелі, все обмундирування з магазину юнацької школи, на зарядження командувача армії студентська сотня дісталася. Рушниці також були видані з магазину школи. Сотня, за словами поручика Омельченка, була лише один тиждень на вправах, а в стрільниці школи показали їм як стріляти. Один раз кожен кинув по одній гранаті.
29 січня студенти, які вперше взяли до рук зброю, вступили в бій. Їм вдалося на 5 годин стримати наступ озброєної до зубів армії Муравйова. На вечір почали відступати, підірвали колію, чим і зупинили наступ більшовиків на Київ. От тільки наймолодші команди про відступ не почули.
Вони відступили на той потяг і від'їхали, а ті залишилися. І ця частина потрапила до полону, всю злість більшовики виплеснули на них, з них знущалися, їх били,
– зазначив історик, директор "Музею Української революції 1917–1921 років" Олександр Кучерук.
А на ранок їх усіх по-звірячому розстріляли. Ця страшна жертва стала справжнім потрясінням для України. Нащадки героїв Крут переконані, що у трагедії під Крутами винна тодішня влада.
"Військові з'їзди з першого вимагали створення армії. І їм Винниченко відповідав, що не треба, бо там брати, там друзі", – зазначила Леонтович.
Керівництво УНР знехтувало потребою створити власну армію, сподіваючись на підтримку Європи.
Чому захищати Київ від більшовицької навали вийшли юнаки – дивіться у сюжеті.