Новий генплан Києва дозволить забудову прилеглих територій пам'яток
Згідно з проектом нового генплану столиці - до 2025 року розширять історичний ареал Києва, а забудову прилеглих територій пам’яток архітектури узагалі планують узаконити.
“Ці режими встановлюють не стільки обмеження містобудівної діяльності, скільки правила, за якими ця діяльність може відбуватися. Сучасна забудова не пов’язана з пам’ятками. Заборонена тільки на територіях самих пам’яток і на територіях заповідників. На всіх інших територіях забудова регламентується згідно встановлених норм і регламентується по висоті”, - заявив перший заступник голови Держслужби з питань культурної спадщини Віктор Вечерський.
Опозиціонери у Київраді пояснюють - доки розробники не внесуть конкретику - вони бойкотуватимуть новий генплан.
“Теоретично збільшення історичного ареалу - це дуже добре, але те, що там будуть введені якісь особливі правила будівництва, а які саме ми ще не знаємо, можна розглядати як позитив, якщо вони будуть правильні, і як негатив, якщо ці правила даватимуть “лазєйку””, - каже депутат Київради Олександр Бригинець.
Питання спірних забудов столиці - як то будівництва біля метро “Театральна” чи у буферній зоні Софії Київської - не на часі, пояснює головний архітектор столиці Сергій Целовальник.
“Кожна площадка - це вже наступний етап генплану - це “зонінг”. Ось там все це мають усунути. У генплані повинні зазначатися основні напрями, зони, в яких може чи не може бути того чи іншого, а це питання, юридичного характеру - наскільки законно видавалися ті дозволу, як, наприклад, на Богдана Хмельницького 7”, - сказав головний архітектор м. Києва Сергій Целовальник.
Як втілити в життя новий генплан Києва - у КМДА поки не знають. Адже попередній варіант - до 2020 року - ніхто не скасовував. Для усіх новацій столичної влади потрібно 500 мільярдів гривень.