Портрет ідеального народного обранця руками виборців

Люди у цій залі комплексами неповноцінності страждають рідко. Нинішні депутати, частина з яких від завтра стануть колишніми, всі як один вважають себе ідеальними слугами народу. Он пан Ляшко, за його ж версією, трохи до Ісуса Христа не дотягує. Інші теж – самокритикою не зловживають. Одним словом – народу пощастило, що вони в нього є.

Ми вирішили піти в народ і самі запитати – яким вони бачать свого ідеального депутата. Почнемо із зовнішності, бо як запевняють психологи – у українців, і не лише жінок, ззовні привабливі депутати викликають більше довіри.

Так от, наш ідеальний кандидат – це переважно чоловік, хоча і до жінок у владі українці також ставляться позитивно. Ні колір волосся, ні очей – значення не мають. Хоча брюнети з голубими очима викликають більший трепет. Щось середнє між мачо і метросексуалом. Він має бути спортивної статури. Дехто зажадав зовсім юних депутатів, це й не дивно, адже за законом дозволено балотуватись з 21. А ще має бути сімейним. Національність для більшості – не важлива.

Власне щодо якостей, то найважливішою опцією українці назвали вміння писати потрібні закони. Відтак, освіту щоб мав юридичну. А краще дві. Бо має розбиратись ще й в економіці. А ще краще — колишній підприємець, який добре знає про податки, відкати і перевірки. Українці дуже бояться базік і брехунів. Депутат має бути ввічливим і вихованим. З хорошої міської родини. Але при потребі і вступити у спаринг з опонентами. Класичні ботани-заучки українцям не подобаються. А ще, як середньостатичний українець має вірити в Бога.

Середньостатистичного мажоритарника, серед тих, які є в політичному меню України, – спробували вирахувати в громадській мережі "ОПОРА". Звіримо, що маємо з тим, що хочемо.

А ще більшість з них – родом з міста, переважно зі столичною пропискою. Вік, стать і освіченість –співпадає з бажанням людей. Сергій Гайдай понад 10 років бере активну участь у розробці виборчих кампаній. Працював з Хакамадою, Ющенком, Порошенком. Проте просить називати себе не політичним технологом, а фахівцем із соціального інжинірингу. Каже: українці можуть мріяти скільки завгодно, але матимуть те, що заслужили. Бо власне не розуміють, які функції у політика і голосують за тих, хто обіцяє дороги, зарплати і роздає гречку.

Свого часу відомий російський письменник Віктор Пелевін цілу книгу написав про пошуки ідеального кандидата, але вже в президенти. Як завжди в філософсько-іронічній формі. Навіть спробував вирахувати яка у нього зовнішність. Написав програму. Зареєструвати не вийшло, щоб перевірити чи вгадав. Власне дійшов висновку, що ніякий ідеал не прийде і не врятує, реформи потрібно починати з себе.
А кандидати – плоть від плоті свого народу. Тому який народ – такі і депутати.