Бюджет Києва-2017: про майбутнє видатків та доходів столиці

Доходів київські чиновники розраховують отримати на 1,4 млрд грн більше, ніж цьогоріч. Видатки мають збільшитися на 5,4 млрд проти запланованих на 2016-й.

На що витрачаємо?

Додаткові гроші, а також субвенції з державного бюджету вирішили спрямувати на:

• освіту (плюс 5,15 млрд грн);
• медицину (плюс 4,54 млрд грн);
• соціальний захист (плюс 2,3 млрд грн);
• сферу ЖКГ(плюс 1,5 млрд грн);
• транспорт та дорожнє господарство (плюс 1,01 млрд грн).

Як бачимо, в першу чергу мерія вирішила подбати про освіту, медицину та ЖКГ. Так, Києву обіцяють три нові школи й три дитсадки; додаткові кошти на капітальні ремонти закладів освіти; збільшення розходів на дітей – у середньому тепер на дитину в рік витрачатимуть на 9 тис. грн більше, ніж було раніше, – 27,8 тис. грн.

Не меншої уваги градоначальника потребуватиме й сфера ЖКГ, адже теперішні тарифи дуже болюче відбилися на особистому бюджеті кожної київської сім’ї.

Ситуацію в сфері енергоефективності мер має взяти під особистий контроль. Утеплення будинків, забезпечення їх загальнобудинковими теплолічильниками, заходи з заміни теплотрас та ремонту тепломереж – питання, які не повинні зніматися з порядку денного роботи столичної влади,
– говорить провідний аналітик "Публічного аудиту" Володимир Тарчинський.

На 50 млн грн під інфраструктурні проекти зможуть розраховувати кияни в рамках громадського бюджету – спеціального громадського проекту, що є платформою для реалізації ідей, спрямованих на поліпшення життя міста, які пропонують мешканці столиці.

Доходи – мало чи багато?

Доходи столичної казни збільшаться насамперед за рахунок росту податкових надходжень, зокрема податку на доходи (16,2 млрд грн), місцевих податків (9,1 млрд грн), плати за землю (5,2 млрд грн), єдиного податку (3,4 млрд грн).

Якщо проаналізувати стан виконання завдань міських цільових програм у цьому році, а реалізовані вони тільки наполовину, вже можна сказати, що київській мерії в наступному році потрібно взяти під хороший контроль не лише якісний стан наповнення бюджету, а й ефективність витрачання коштів. Це має бути системна робота, щоб у результаті вийти на 100% виконання,
– говорить спеціаліст "Публічного аудиту" Максим Котенко.

Так само, за словами фахівця, важливо працювати над пошуком додаткових ресурсів для системнішого поповнення дохідної частини головного кошторису столиці. Тим більше, як стверджують незалежні аудитори, цей рік вже показав, що все можливо: за 10 місяців бюджет Києва вдалося не лише виконати на 100%, а й перевиконати майже на 2,5 млрд грн, або на 9%.

"Публічний аудит" рекомендує столичним чиновникам зосередитися на оптимізації діяльності київських КП, які можуть поповнювати казну більш щедро, ніж це відбувається на сьогодні. Щонайменше розпочати треба з перегляду умов та виконання договорів щодо орендної плати за комунальне майно. Адже зберігається тенденція щодо зниження надходжень від орендної плати за користування комунальною власністю: за останні три роки вони зменшилися майже вдвічі – з 186 млн грн у 2014 році до 94 млн грн за 10 місяців 2016 року. План на майбутній рік – 75, 3 млн грн.

Прискіпливої уваги київські КП в наступному році вимагатимуть ще й тому, що їм дозволили не перераховувати до міського бюджету свій чистий прибуток. Тобто, починаючи з наступного року, ці гроші залишатимуться на підприємствах, у чому, зрозуміло, є свої ризики. Якщо кошти будуть спрямовані на поліпшення основних фондів – питань немає. Київські КП справді потребують модернізації, капітального ремонту та реновації. Якщо ж ці гроші "проїдатимуться" і штучно роздуватимуться адмінвитрати – це інша тема. У мерії мають простежити, щоб менеджмент реально працював над покращенням фінансового стану таких підприємств,
– вказує Тарчинський.

У цілому, за висновком "Публічного аудиту", бюджет Києва на 2017 рік досить збалансований, він враховує чимало нагальних потреб у різних сферах життя міста. Втім, як рекомендують аудитори, наразі важливо з’ясувати причини низького виконання видаткової частини бюджету-2016, аби врахувати їх у майбутньому. Для цього треба визначити головних розпорядників коштів, які не забезпечили фактичного використання та фінансування цільових програм протягом 2016 року, встановити над ними жорсткий контроль та забезпечити щомісячне інформування про стан використання коштів у 2017 році.

Читайте також: З'явився проект, завдяки якому кияни зможуть реалізувати власні ідеї коштом столичного бюджету