Демократія по-українськи: чому в Києві слід легалізувати зібрання громадян
У середньостатистичного киянина, який живе в багатоповерхівці та окрім власної квартири є ще й співвласником всього будинку, час від часу виникають питання, які слід вирішувати спільно з усіма сусідами (від використання прибудинкової території до заміни лампочок зі звичайних на енергоефективні).
Зараз вирішення таких проблем блокує правова безграмотність людей, які не завжди знають, як оформити свої плани і цілі у документ, який би мав юридичну силу. Уявімо приклад: сусіди одного з київських будинків зібралися на подвір'ї своєї багатоповерхівки, аби вирішити, що робити з пустирем на їхній прибудинковій території. Зокрема, люди захотіли, аби ЖЕК навів там лад і в майбутньому облаштував декілька лавочок для відпочинку. Їхнє зібрання закінчується тим, що люди обирають представника від "делегації", який повинен іти до ЖЕКу, аби висловити думку громади. В результаті, ця особа приходить до обслуговуючої організації, де емоційно розповідає про наболіле питання, яке підняли на вуличному зібранні і просить його вирішити. На що співробітники ЖЕКу відповідають:
Хто ви такий і на якій підставі висловлюєтеся за всіх мешканців?
В результаті, цю людину (в кращому випадку) відсилають додому, пообіцявши "розглянути питання". Це загальний абстрактний приклад ситуації, який можна змінювати залежно від обставин (замість ЖЕКу може бути орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а замість питання благоустрою території – питання створення представницького органу і т. д.) та, на жаль, такою короткою є суть чи не усіх вуличних зібрань.
Читайте також: У Києві правоохоронці перевіряють авто та документи людей: відомі причини
Аби кияни більше не влазили у схожі колізії, а їх голос чули, секретаріат Київради спільно зі столичною командою "Об'єднання "Самопоміч" напрацювали і зареєстрували проект рішення "Про проведення загальних зборів в місті Києві". Цей документ деталізує і запускає виконання на місцевому рівні статті 8 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". В останній описуються загальні положення щодо зборів громадян за місцем проживання.
Зокрема, на таких зборах можуть розглядати будь-які питання місцевого значення, а територія проведення зібрань може встановлюватися як на рівні міста, так і об'єднавши окремий район, мікрорайон, квартал, вулицю чи будинок. Окрім того, в документі прописана чітка і зрозуміла процедура ініціювання зібрань: спочатку людям слід створити ініціативну групу у складі 5-ти і більше осіб, які повинні подати письмову заявку до Київради. Після розгляду заявки, КМР повинна надати людям всебічну адміністративну та інформаційну підтримку (надати приміщення, забезпечити при потребі громадський порядок, розмістити інформацію на відповідних інтернет джерелах і т. д.).
Що стосується безпосередньо зборів, то за результатами їх проведення, ініціативна група повинна скласти 2 документи: протокол та список присутніх. Залежно від питання, протокол зі списком передають до уповноваженої організації для її подальшого розгляду та прийняття відповідних заходів. Зазначу, вищезгаданим документом передбачене й вирішення першочергових питань, які турбують киян. Саме тому, якщо те чи інше рішення підтримали понад 1000 осіб воно в обов'язковому порядку включається до порядку денного найближчого засідання Київради. Документом також передбачене скликання та проведення масштабних конференцій, участь в яких зможуть брати делегати від вулиці/кварталу/району тощо, висловлюючи думку своєї громади.
Читайте також: Про держбюджет-2018, або Урядовий план обкрадання громад
Наразі цей проект розглядають постійні комісії Київради і до кінця року він має зайти до зали пленарних засідань на фінальне голосування. Сподіваюся, це важливе для киян рішення знайде підтримку в стінах КМР.