Як скандал з "мостом Кличка" показав всю суть корумпованої політики в Україні

3 июня 2019, 16:30

Київ перетворюється на столицю країни третього світу – з убитою інфраструктурою, жахливою екологією, питною водою, яка не витримує жодної критики, та безперервними автомобільними заторами, спричиненими відсутністю сучасного громадського транспорту.

Замість розв'язання справжніх проблем мерія Києва зосереджена на косметичних змінах, роздуваючи з них піар-приводи астрономічних масштабів.

До дня Києва мер Віталій Кличко відкрив пішохідний місточок між двома пагорбами в центрі столиці. Звичайно, кожен новий об'єкт інфраструктури – це позитив. Є можливість об'єднати між собою два туристичні маршрути без того, щоб спускатися в підземний перехід.

Проте, з точки зору впливу на якість життя мешканців Києва це є далеко не першочерговий об'єкт. А роздутий навколо нього піар лише посилив ефект розчарування через проблеми, з якими зіштовхнувся "міст Кличка" після відкриття. Адже скляна підлога мосту почала руйнуватися на другий же день після введення в експлуатацію.

Проект "мосту Кличка"

"Міст Кличка" став символом зловживань та розрухи, з якою зіштовхнувся Київ через п'ять років після приходу чинного мера до влади. Навіть за часів попередніх мерів, Олександра Омельченка та Леоніда Черновецького, яких небезпідставно звинувачували в корупції, в Києві відкривали станції метро та будували великі масштабні об'єкти інфраструктури, як мости через Дніпро.

Непомітно пройшло п'ять років мерства Віталія Кличка в Києві, і його головний "інфраструктурний проект" – це пішохідний місток за півмільярда гривень. Окрім інженерних недоліків, які призвели до псування елементів мосту на другий день експлуатації, вся історія спорудження супроводжувалася скандалами.

Як виявилося, проект місточка дивовижним чином нагадує той, який був підготовлений швейцарськими архітекторами з компанії Leuppi & Schafroth Architekten. Конкурс відбувся в далекому 2013 році, ще за часів "злочинної влади" – і перше місце нікому не присудили, а от швейцарці розділили друге місце, і переможець надалі мав би переважне право на укладення договору для будівництва мосту.

У 2017 році зі швейцарцями навіть зв'язувалися з мерії Кличка, щоб реалізувати проект, але потім "відморозилися". І міст збудувала українська компанія, яка не заплатила швейцарцям жодної копійки за їхній проект. При тому швейцарці оцінювали вартість мосту в трохи більше, ніж 6 мільйонів швейцарських франків – що майже дорівнює 6 мільйонам доларів.

Тоді як зараз фінальна вартість мосту досягнула 420 мільйонів гривень, тобто 16 мільйонів доларів. При чому в останній момент вартість будівництва виросла з 260 мільйонів.

Брати Клички пострибали на мосту, щоб показати його надійність

Будуючи проект своєї мрії, Кличко посварився з київськими активістами – на їх переконання, мерія порушила пам’яткоохоронне законодавство, оскільки ця територія має статус земель історико-культурного призначення.

При зведенні мосту було вирубано сотні дерев. При цьому вже опубліковано проекти, що міст є лише частиною більшого проекту, який передбачає зведення чи то торгово-розважального, чи то офісного центру прямо біля нього, тобто в абсолютно забороненому для таких цілей місці.

Інший скандал – це порушення рекомендацій від ЮНЕСКО утриматись від будь-яких будівельних робіт, оскільки їх ведуть неподалік від захисної зони собору Святої Софії Київської, яка входить до списку світової спадщини.

Ну і так само невідомо прізвище кінцевих бенефіціарів фірми, яка виграла так званий тендер на будівництво – компанію "Спецавто-Буд". Раніше ця компанія фігурувала у проектах, які реалізував колишній депутат-регіонал Володимир Продивус.

При чому пов'язані з ним фірми видали "Спецавто-Буду" необхідний для участі в тендері відгук про позитивний досвід виконання робіт з будівництва мостів. І змахлювали з датою – довідку видали за день до того, як поміняли вимоги тендерної документації, яка зробила можливою участь згаданої маловідомої фірми.

Тріщини на "мості Кличка"

Зрештою, міст збудовано, гроші витрачено, а з огляду на постійні проблеми з його експлуатацією – не виключено, що кошторис цього інженерного "дива" буде ще далі зростати.

Абсурд ще в тому, що мер Кличко відкрив міст 26 травня попри те, що він не введений в експлуатацію. Робилося все в найкращих радянських традиціях, аби встигнути до Дня Києва.

Однак, при цьому залишається питання – чи має моральне право мер Києва Віталій Кличко вихвалятися мостиком в той час, коли Київ захлинається від транспортного колапсу. Метро на Троєщину і Виноградар – дві точки ганьби в місті, де інфраструктура знаходиться на рівні країн третього світу.

Як депутат, я неодноразово порушував це питання. І ось недавно прийшла відповідь від Кличка: метро на Виноградар буде не раніше кінця 2021 року. Це в кращому випадку. Я думаю, на пару років затримають. А це значить – ще тижні, місяці і роки в диких пробках, поки приставлені до мера "смотрящі" наїдяться.

Історія "мосту Кличка" – це лише один приклад хазяйнування у столиці кланів, які прийшли в різні часи – хтось за часів Леоніда Черновецького, хтось – за часів ПетраПорошенка, а потім вони просто розподілили зони впливу.

"Смотрящий" за столицею від Порошенка Вадим Столар раніше був депутатом від "Партії регіонів" саме за квотою Черновецького. І всі роки правління Кличка він був людиною, що реально ухвалювала рішення у місті.

Зміна президентів не повинна обмежитися лише заміною смотрящих, а зміною правил гри. Інакше все рано чи пізно старе корумповане борото зламає романтичних ідеалістів.