"Там була звіряча сила": моторошні спогади студентів кривавого розгону Євромайдану
Сьогодні вночі проти 1 грудня – мине рівно 5 років з першого жорстокого розгону студентів на Євромайдані, проте жодного вироку для винуватців тих кривавих подій ще не винесли, крім того, немає навіть нових обвинувачень.
У середині листопада 2018 року прокурори подали черговий обвинувальний акт проти інших двох спецпризначенців, які розганяли студентів.
Читайте також: П'яті роковини жорстокого розгону студентів під час Революції Гідності: пікет під МВС
Саме 30 листопада перед від'їздом додому Дмитро Пальчиков із друзями вирішили вперше залишитися серед мітингувальників на ніч. Студенти не могли уявити, що стануть жертвами жорстокого силового розгону спецпідрозділом Беркут.
Він згадує, що тоді вони грілися біля бочки й говорили про революцію та майбутнє України.
Хлопці взялися в ланцюг, щоб захистити дівчат і все, що було позаду нас. Це, звісно, не допомогло, бо там були кийки й просто звіряча сила. Це було дуже складно,
– сказав учасник кривавого розгону 30 листопада 2013 року Дмитро Пальчиков.
Розгон мітингувальників 30 листопада
За кілька хвилин до того Марія Лебедєва якраз зайшла до кав'ярні зігрітись. А коли розпочалася паніка на вулиці, жінка кинулася на Майдан. Бувши журналістом, жінка все фіксувала на камеру телефону, але журналістське посвідчення не зупинило спецпризначенців.
Один з беркутівців напав на мене, вчепився за зап'ястки. Він намагався мене повалити й одночасно бив по руках, аби вибити телефон. За збігом обставин він просто відкинув мене вбік,
– наголосила журналістка Марія Лебедєва.
Знімальній групі 5 каналу, яка чергувала в ту ніч на Майдані, пощастило більше. Їх спецпризначенці не чіпали. Тож вдалося це звірство зафіксувати на камеру.
Настільки по-тупому, по-тваринному було розганяти всіх підряд. І, авжеж, це було жахливо. Коли я дивився на це, я вважав, що просто необхідно показати це іншим,
– запевнив журналіст, свідок подій Азад Сафаров.
Це відео поширилось багатьма каналами й не тільки України. Кадри жорстокого побиття студентів вивели на вулиці десятки тисяч людей. Саме відтоді Революція гідності почала набирати обертів.
Революція гідності
Головна відмінність Євромайдану від помаранчевої революції, це те, що суспільство не повернулося додому сподіваючись, що політики все владнають, а почало активно брати участь у подіях. Ми перебуваємо на тому етапі, коли активна меншість нашого суспільства визначає напрямок нашого руху, а пасивна більшість визначає більшість цього руху. І це означає, що зворотнього шляху вже бути не може,
– сказав співзасновник громадянської платформи "Нова країна" Валерій Пекар.
Відтоді пройшло 5 років, а побиті студенти вже встигли закінчити університети. Проте прокурори все ще продовжують направляти обвинувальні акти щодо винуватців розгону. Багато допитів і жодного вироку.
Але цю ніч з пам'яті людей не зітреш. І, якщо влада повільно вчиться на помилках попередників, то українці назавжди запам'ятали, що разом – сильніші. І готові гуртом стати горою на захист нападів на активістів, несправедливості щодо воїнів на Донбасі, чи моряків, які нещодавно поповнили ряди політв'язнів за російськими ґратами.
Що таке Євромайдан, або Революція Гідності? Акції протесту в Україні у 2013-2014 роках проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення за режиму Віктора Януковича, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України. Через зіткнення активістів Євромайдану з силовиками в центрі Києва загинули понад 100 учасників протестів. Загиблих Революції Гідності почали називати Небесною Сотнею. Після подій на Майдані тодішній президент Янукович втік з країни.