Церковні ходоки: все, що потрібно знати про проведення хресної ходи

Хто і куди йде?

Православні йдуть на Київ. "Хресна хода за мир і припинення війни на Донбасі" була організована Українською православною церквою Московського патріархату зі сходу і заходу України. Стартували віряни 3 липня зі Свято-Успенської Святогірської лаври (Донецька область), 9 липня почалася хода з Почаївської лаври (Тернопільська область). Колони, загальна чисельність яких не перевищує двох тисяч, рухаються із заходу і сходу країни і повинні зустрітися в Києві напередодні Дня хрещення Київської Русі, який святкується 28 липня. У великих містах до ходи також долучались місцеві жителі.

Для чого ідуть?

Предстоятель УПЦ Московського патріархату митрополит Онуфрій наголосив, що хресна хода не пов'язана з політикою.

"На сході України триває збройний конфлікт, проливається безвинна кров наших земляків. Найбільше, що може зробити наша церква — це закликати до миру та посилити молитви про дарування миру нашій українській землі", – наголосив він.

Митрополит Онуфрій також наполягає на "миротворчій місії" своєї церкви, за його словами зараз у країні розпалюється міжконфесійна війна і тривають спроби зробити УПЦ МП "ворожою українському суспільству".

Однак, як зазначив спікер Верховної Ради Андрій Парубій, крім дійсно мирних вірян, серед учасників ходи є і "провокатори із забороненою екстремістською символікою, послідовники проросійських так званих "казацьких" організацій та молоді люди спортивної статури, які раніше брали участь у рейдерських атаках і провокаціях з захопленнями храмів".

Також, за спостереженнями журналістів 24 каналу, серед учасників ходи є люди які мають військову виправку.

Чому це небезпечно?

Тому що будь-який масовий захід, який викликає неоднозначну реакцію суспільства може спричинити трагедію. З різних причин: через провокації, або через безвідповідальність організаторів, через недостатньо професійну роботу правоохоронних органів.

У даному випадку одним із найбільш вигідних варіантів небезпеки є саме провокація учасників ходи та противників її проведення на прояви насильства. Противники хресної ходи, до речі, теж не всі налаштовані дружньо та привітно.

За даними Головного управління розвідки Міністерства оборони України російські спецслужби мають намір використати "хресну ходу" для організації провокацій із залученням кримінальних угруповань.

Про які провокації йдеться?

Знову ж таки, за даними розвідки – за допомогою кримінальних угруповань планують організувати сутички поблизу культових споруд, а також місць масового скупчення віруючих. Особлива увага приділятиметься інформаційно-психологічному впливу на українське населення за рахунок негативного висвітлення подій в проросійських ЗМІ.

Окрім того, можна очікувати і більш серйозних варіантів розвитку подій. Наприклад, 26 липня до поліції Києва надійшла інформація про вибухівку на маршруті хресної ходи. Згодом правоохоронці виявили димові шашки та дві закладені бойові гранати Ф-1, які вдалось успішно знешкодити.

Як правильно реагувати на провокації?

Ігнорувати. Архиєпископ УГКЦ Блаженнійший Святослав вже заявив, що перешкоджання і агресія в бік православних вірян йде на руку ворогам України. За його словами, здатність бути стриманим і панувати над своїми емоціями і не піддаватися на провокації – це ті необхідні елементи, щоби ті, хто хочуть використати вірян Московського патріархату, зазнали поразки.

Архієпископ УПЦ КП Євстратій (Зоря) додав, що "публічний образ "жертви агресії", який повинен приховати численні докази справжнього сприяння російській агресії з боку Моспатріархії – саме те, чого МП та Росія намагаються наполегливо досягнути через свою пропаганду".

Схожої думки дотримуються і представники цивільного корпусу "Азов". Там заявили, що виступають проти будь-яких конфліктів під час ходи, оскільки вони будуть використані для звинувачень УПЦ КП та для пропаганди серед тієї частини православних віруючих, які не визначилися з юрисдикцією. "Це помітна група населення, мільйони віруючих. У випадку насильств над духівництвом та віруючими УПЦ (МП) їхні симпатії можуть схилитись саме в бік останніх", – пояснили в "Азові".

До чого тут політика?

Попри заяви організаторів, ця акція все ж політична, а не релігійна. По-перше, заявлена мета організаторів – посилити молитви за мир в Україні – дещо не відповідає дійсності. Раніше в Україні вже проводилися молитви за мир в Україні, на які збиралася представники різних конфесій, але жодного разу Українська православна церква Московського патріархату до цих акцій не приєднувалася.

По-друге, попри заявлену аполітичні ходи, її проведення активно підтримують депутати від "Опозиційного блоку", в тому числі – і організаційно.

По-третє, ця акція може сприйматися і як сигнал Константинополю. У червні Верховна Рада звернулася до Вселенського патріарха Варфоломія І з проханням надати автокефалію українській православній церкві. І проведення хресної ходи у тому форматі, який пропонують організатори ходи – спроба продемонструвати, що саме УПЦ МП – єдина з чотирьох Українських православних церков, яка здатна об’єднати схід і захід України, решта ж лише розпалюють міжконфесійні конфлікти у державі.

Чи пов’язана ця акція із вірою чи релігією?

Безумовно. Хоч, здається, для організаторів ходи – досить дотично. У ході дійсно беруть участь мирні віряни, які щиро моляться за мир у державі і не думають про політику. Але не лише вони.

Чи не легше просто заборонити проведення ходи?

Ні. Це просто неможливо. Проведення такого заходу може заборонити лише суд і лише заздалегідь. Тепер же правоохоронцям лишається лише забезпечувати правопорядок та домовлятися із організаторами ходи, аби вони сприяли упередженню потенційно небезпечних ситуацій.